пользователей: 21211
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

31-35

31. Операції в іноземні валюті та їх класифікація.

Щодо валютних операцій банків розрізняють:

  • операції з рахунком клієнта;
  • операції, що виконуються з ініціативи банку.

Валютні операції з рахунком клієнта, пов’язані здебільшого з необхідністю оплатити рахунки цього клієнта у валюті, що зазначається в угоді. До цієї групи операцій відносять також депозитні та кредитні операції в іноземній валюті.

Валютні операції, що виконуються з ініціативи банку, називають ще власними валютними операціями банку. Ідеться про придбання цінних паперів, матеріальних цінностей тощо за іноземну валюту.

Виконуючи валютні операції, розрізняють три часові категорії, а саме:

Дата валютування:

  • за операціями купівлі (продажу) іноземної валюти — обумовлена договором дата, отримання банком права власності на куплену іноземну валюту і виконання ним своїх зобов’язань щодо передавання контрагенту проданої валюти;
  • за операціями купівлі-продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей — дата здійснення оплати куплених активів і одержання плати за продані активи.

Дата операції — дата укладення договору про обмінну операцію, згідно з якою банк бере на себе такі зобов’язання:купити актив чи продати

Дата розрахунку — це дата фактичного проведення розрахунку, у результаті якого банк одержує або сплачує кошти.

Валютна операція вважається одноразовою подією за умови, що моменти початку та завершення її виконання збігаються в часі. Багаторазова подія стосується валютних операцій, які мають, так би мовити, операційне життя, тобто окремі елементи даної валютної операції реєструються бухгалтерськими проведеннями кілька разів. Операція з ініціативи клієнта проводиться лише за згодою банку та за умови, що банк має можливість її виконати.

Спекулятивні операції банків виникають у разі спекуляції на ринках валютою, процентною ставкою або ціною.

Операції хеджування пов’язані з необхідністю страхувати можливі ризики, які супроводжують валютні операції.

Проводячи арбітражні операції, банки намагаються отримати
певну вигоду (грошову) від нестандартних ситуацій на валютних ринках.

 

 

32. Характеристика рахунків для запису валютної позиції.

Різниця між активом та пасивом (з урахуванням позабалансових вимог та зобов’язань за незавершеними операціями) у відповідних валютах має назву валютної позиції банку.

Зв’язок між операціями в іноземній та національній валютах здійснюється за допомогою рахунків:

3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських
металів»;

3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Під час відображення операцій з іноземною валютою на балансових рахунках (у разі їх первинного визнання) користуються:

  • офіційним валютним курсом, тобто курсом валюти, офіційно встановленим Національним банком України як уповноваженим органом держави.
  • ринковий курс у разі купівлі-продажу іноземної валюти на УМВБ.
  • На дату сплати авансу (попередньої оплати):

— відображається гривневий еквівалент вартості придбаних за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів) та отриманих послуг чи виконаних робіт.

  • На дату одержання авансу:
  • відображається гривневий еквівалент вартості в іноземній валюті наданих послуг, виконаних робіт, реалізації немонетарних активів.
  • На дату нарахування, отримання і сплати:
  • відображається гривневий еквівалент доходів і витрат в іноземній валюті.
  • Ринковий курс відображає вартість угоди в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку.

З усього викладеного можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції.

Метод перший. За операціями з купівлі-продажу валюти за гривні.

1. Для зарахування купленої валюти:

Д-т рахунка 1500 «Кореспондентські рахунки, які відкрито в інших банках»

К-т рахунка 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

2. Для списання проданої валюти:

Д-т рахунка 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

К-т рахунка 1500 «Кореспондентські рахунки, які відкрито в інших банках».

Одночасно на рахунках відображається рух гривень з допомогою таких бухгалтерських проведень.

1. На сплачену суму гривні за ринковим курсом:

Д-т рахунка 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в Національному банку України».

2. На отриману суму національної валюти (гривні) за ринковим курсом:

Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в Національному банку України»

К-т рахунка 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Метод другий. За операціями банку з придбання однієї іноземної валюти за іншу:

1. Зарахування придбаної валюти:

Д-т рахунка 1500.1 «Кореспондентський рахунок, який відкрито в інших банках»

К-т рахунка 3800.1 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

2. Списання проданої валюти:

Д-т рахунка 3800.2 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

К-т рахунка 1500.2 «Кореспондентський рахунок, який відкрито в інших банках»

3. Гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом:

Д-т рахунка 3801.1 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

К-т рахунка 3801.2. «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Цифри 1 і 2 в кінці номерів (після крапки) балансових рахунків означають код валюти — придбаної та проданої.

 

 

 

33.Відображення доходів і витрат в іноземні валюті.

Операції з іноземною валютою за балансовими рахунками відображаються за такими курсами:

  • за офіційним валютним курсом на дату валютування відображається іноземна валюта в подвійній оцінці — за номіналом та в гривневому еквіваленті
  • за ринковим курсом гривні в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні;
  •  за офіційним валютним курсом гривні на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті. У разі здійснення виправних проведень за рахунками доходів і витрат сума в гривнях за проведенням сторно має дорівнювати сумі в гривнях за помилковим проведенням;
  • за офіційним валютним курсом на дату укладення установчого договору в разі внеску в іноземній валюті до статутного капіталу гривні відображаються за рахунком 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом»;
  • за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати) гривні відображаються в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг;

Балансова вартість іноземної валюти визначається як вартість іноземної валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним валютним курсом).

Усі статті балансу, за якими відображаються операції в іноземній валюті та валютні цінності поділяються на монетарні та немонетарні.

  1. Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
  2. Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Для бухгалтерського обліку валютних операцій слід розрізняти такі поняття:

Офіційний валютний курс — курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Комерційний курс — курс який установлюється банком для проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти.

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Головною особливістю сучасного обліку валютних операцій банків, як уже згадувалося вище, є принцип мультивалютності. Зв’язок між операціями в іноземній валюті та національній забезпечується використанням технічних рахунків:

3800«Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

У кореспонденції з технічними рахунками відображаються операції банку, що впливають на розмір валютної позиції банку.

До операцій банку, що впливають на розмір відкритої валютної позиції, належать:

  • купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти нарахування, отримання, сплата іноземної валюти у вигляді доходів та витрат;
  • надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;
  • погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;
  • формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;
  • купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
  • інші обмінні операції з іноземною валютою.

Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними рахунками 3800 (за офіційним курсом) та 3801 (за курсами договорів) того самого коду іноземної валюти відображається за балансовим рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного валютного курсу.

Курсова різниця від переоцінки грошових коштів та інших монетарних статей в іноземній валюті зараховується на рахунок 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»

 

 

 

34. Облік касових операцій в іноземні валюті.

Іноземна валюта в касі підприємства відображається у бухгалтерському обліку як у номінальних величинах валюти, так і у грошовій одиниці, яка діє на території України – гривнях.

До каси іноземна валюта може надходити з валютного рахунку у банку, від покупців в оплату проданого товару (виконаних робіт, наданих послуг) підприємством, від підзвітних осіб як залишок не використаного авансу. З каси валюта може вноситись до банку – на валютний рахунок, видаватись у підзвіт для покриття витрат на відрядження за кордон або, у випаках, дозволених законодавством, стороннім організаціям в оплату їх продукції (послуг).

Оцінка операцій по надходженню (вибуттю) валюти здійснюється за офіційним валютним (обмінним курсом) Національного банку України, що діє на дату оприбуткування (видатку) валюти.

1 . Отримання розмінної готівки з головної каси в операційну:

Дт3011

Кт 301

2. Надходження готівки з банку:  

Дт 30     

Кт 31

3.  Погашення готівкою короткостроковий вексель:        

Дт 30         

Кт 34

4. Погашення дебіторської заборгованості покупцем продукції, товарів, робіт, послуг:         

Дт 30

Кт 36

5. Отримані кошти:        Дт 30  Кт 30, 331

 від винних осіб за завдані збитки                       Дт 375 Кт 372

 від підзвітних осіб (залишок авансу)    

6. Отриманобезповоротну фінансову допомогу     

Дт 30

Кт 425

7. Перепродані власні акції

Дт 30         

Кт 45

8. Отримано цільове фінансування        

Дт 30         

Кт 48

9. Повернено зайво видану заробітну плату  

Дт 30         

Кт 66

10. Одержана виручка при роздрібній торгівлі      

Дт 30         

Кт 70         

14. Передано готівку на рахунок в банку      

Дт  31        

Кт и30

15.Передано готівку інкасатору, відправлено через поштове відділення для наступного зарахування на рахунок банку    

Дт  333      

Кт  30

16. Зарахування готівки, внесеної інкасатором, відправленої через поштове відділення, на рахунок банку   

Дт  31        

Кт  333

17 .Видано готівку під звіт

Дт 372

Кт 30

18.Погашено заборгованість перед:  Дт 651 Кт 30

 Пенсійним фондом Дт 352 Кт 30

 фондом соціального страхування Дт 653 Кт 30

 фондом безробіття  Дт 654 Кт 30

 фондом страхування від нещасних випадків

19.Виплачено заробітню плату    

Дт 66         

Кт 30

20. Виплачені девіденди      

Дт 671       

Кт 30

 

 

 

 

35.Облік операцій в іноземні валюті, що використовуються за дорученням клієнтів банку.

 Обслуговування потреб клієнтів у купівлі-продажу іноземних валют є однією із основних форм участі банків у зовнішньоекономічних операціях. Так, імпортерам іноземна валюта необхідна для здійснення розрахунків за товари та послуги, що придбані (надані) за кордоном. Водночас експортери продають валюту, одержану ними за реалізовані товари (послуги), щоб виконати платежі в гривнях на території України. Власники валютних рахунків у банках можуть мати потребу в іншій валюті, ніж та, що є в їхньому розпорядженні. У цьому разі банк проводить операцію конверсії валют на рахунках клієнтів без участі національної валюти.

Виконати заявки клієнтів на купівлю-продаж валюти банк може в різний спосіб, а саме:

  • узяти участь у торгах Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ) з доручення клієнтів;
  • укласти угоду з іншим суб’єктом міжбанківського валютного ринку України (МВРУ) щодо придбання або продажу валюти на замовлення клієнта;
  • виконати замовлення своїх клієнтів (продавця та покупця) взаємним заліком коштів у національній та іноземній валютах у межах одного банку;
  • продати клієнту або викупити в нього валюту за власний рахунок у межах ліміту відкритої валютної позиції.

За виконання операцій купівлі-продажу валюти банк стягує комісію з клієнта та сплачує комісію зовнішньому контрагенту. Комісійні доходи обліковуються на балансовому рахунку 6114 «Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів», а сплачені комісійні витрати — на рахунку 7104 «Комісійні витрати за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів».

Для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової валюти з доручення клієнтів банки використовують транзитні рахунки:

2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів»;

2800 «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів».


07.12.2014; 22:38
хиты: 79
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь