26. Облік депозитів Овернайт
Одним із різновидів депозитів є депозити овернайт, які надаються або залучаються на термін, що не перевищує одного дня, і стосуються лише ринку міжбанківських коштів. Зрозуміло, щосплата за користування депозитом проводиться одночасно з йогоповерненням. Саме тому дещовідмінним є облікдепозитів овернайт.
- У разі залучення депозиту:
Д-т кореспондентського рахунка
К-т рахунка 1610 «Депозит овернайт інших банків».
- У разі погашення депозиту:
Д-т рахунка 7011 «Процентні витрати за депозитами овернайт інших банків» (на суму процентів за депозитом)
Д-т рахунка 1610 «Депозит овернайт інших банків» (на суму депозиту)
К-т кореспондентського рахунка (на загальну суму).
27.Методологічні засади обліку кредитних операцій банківської установи.
Кредитна операція банку — це вид активних операцій, пов’язаних із наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів за настання умов, передбачених кредитною угодою.
Бухгалтерський облік кредитних операцій грунтується на принципах, загальноприйнятих у міжнародній практиці, зокрема:
— безперервності діяльності установи банку;
— стабільності правил бухгалтерського обліку;
— обережності;
— поділу звітних періодів (нарахування доходів та видатків);
— дати операції;
— переваги змісту над формою;
— оцінки активів та пасивів;
— окремого відображення активів і пасивів.
До заборгованостей за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:
- строкові депозити, розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;
- кредити, надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;
- рахунки суб’єктів господарської діяльності за овердрафтом, за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями;
- кошти, надані суб’єктам господарської діяльності (СГД) за операціями репо;
- кредити, надані у формі обліку векселів, та сумнівна заборгованість за ними;
- кредити СГД за внутрішніми торговельними, експортно-імпортними, іншими операціями в поточну та інвестиційну діяльність.
Фінансовий облік надання або отримання кредитів, визнання доходів (витрат) за кредитними операціями здійснюється на рахунках плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України (постанова Правління НБУ від 21.11.97 за № 388) зі змінами та доповненнями.
Кредити поділяються на міжбанківські, які обліковуються на відповідних рахунках класу 1, та кредити суб’єктам господарської діяльності, які обліковуються на рахунках класу 2.
Облік номіналу кредиту залежить від методу виплати процентів:
- за період;
- на період.
У разі застосування методу «за період» проценти можуть виплачуватися періодично або в кінці терміну, визначеного кредитною угодою, а номінальна сума кредиту і сума, що переказується на поточний рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок банку), збігаються.
- За укладення угоди виконується позабалансове бухгалтерське проведення на суму, зазначену в кредитній угоді:
Д-т рахунка 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам»
К-т рахунка 9900 «Контррахунок».
- За переказування коштів одержувачу кредиту:
Д-т кредитного рахунка клієнта
К-т поточного рахунка клієнта
і одночасно проводиться зворотний запис за позабалансовим обліком:
Д-т рахунка 9900 «Контррахунок»
К-т рахунка 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам».
Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди списуються банком самостійно меморіальним ордером з поточного рахунка позичальника, що відображується проведенням:
Д-т поточного рахунка позичальника
К-т рахунка «Комісійні доходи» (рахунки класу 6).
Питання про утримання банками суми комісійної винагороди відразу із суми кредиту остаточно не вирішене. У бухгалтерському обліку зміст даної операції відображатиметься так:
Д-т кредитного рахунка позичальника
К-т поточного рахунка позичальника
К-т рахунка «Комісійні доходи».
За застосування методу «на період» проценти можуть сплачуватись повністю або частково в момент видачі кредиту, тобто авансом. Оскільки суму, що переказується на поточний рахунок позичальника, буде зменшено на суму процентів, сплачених «на період», у фінансовому обліку окремо обліковується сума номіналу кредиту та сума процентів, що сплачена авансом. Протягом дії кредитної угоди сума авансових процентів має бути амортизована.
28. Відображення в обліку операцій овердрафт.
Овердрафт — короткостроковий кредит, який надається клієнту понад залишок на його поточному рахунку в банку в межах заздалегідь обумовленої суми через дебетування його рахунка. За виконання такої операції на рахунку клієнта (контрагента) в банку утворюється дебетове сальдо. Сума процентів за овердрафтом обчислюється з урахуванням неоплаченого денного залишку на рахунку та затвердженої ставки процентів, що, як правило, перевищує процентну ставку банку за кредитними ресурсами. За способом надання овердрафт підлягає сплаті до запитання.
Наприкінці операційного дня за фактом овердрафту сума дебетового залишку переноситься на відповідні рахунки:
1520 — овердрафт за кореспондентськими рахунками інших банків;
1620 — овердрафт за кореспондентськими рахунками, які відкрито в інших банках;
2000 — рахунки суб’єктів господарської діяльності за овердрафтом;
2200 — рахунки за овердрафтом фізичних осіб.
Отже, в банку виконується таке бухгалтерське проведення:
Д-т рахунків за овердрафтом
К-т кореспондентського рахунка банку або поточного рахунка контрагента.
У разі поповнення коштів на рахунку, що створюватиме кредитове сальдо, відповідна сума спрямовується на погашення овердрафту, що в обліку супроводжується записом:
Д-т кореспондентського рахунка банку (поточного рахунка контрагента)
К-т рахунка за овердрафтом.
Сума овердрафту, що залишилася непокритою через обмаль коштів, переноситься на наступний день.
Якщо ж дебетовий залишок на кореспондентському рахунку (поточному рахунку) збільшиться, то на відповідну суму збільшаться й записи на рахунках овердрафту:
Д-т рахунків овердрафту
К-т кореспондентського рахунка банку (поточного рахунка контрагента).
Проценти за овердрафтом нараховуються щоденно або щомісяця згідно з обліковою політикою банку.
29. Облік операцій РЕПО.
Операція репо— це кредитна операція, здійснювана під заставу цінних паперів. Оскільки купівля (продаж) цінних паперів не проводиться, операція репо обліковується як наданий (отриманий) кредит, а не як актив у вигляді цінних паперів.
Здійснюючи операції репо, банк-покупець отримує винагороду у вигляді обумовленого процента або різниці від продажу цінних паперів за ціною вищою, ніж ціна купівлі.
Розрізняють два типи операцій репо:
- операція прямого репо — продаж цінних паперів банком з умовою їх викупу в покупця;
- операція зворотного репо — купівля банком цінних паперів з умовою їх наступного продажу продавцю.
Цінні папери, які придбані за операціями зворотного репо, обліковуються на відповідних рахунках балансу на дату здійснення платежу в сумі фактично наданих коштів:
1311 (пасивний) — кошти, отримані від НБУ за операціями репо;
1522 (активний) — кошти, надані іншими банками за операціями репо;
1622 (пасивний) — кошти, отримані від інших банків за операціями репо;
2010 (активний) — кошти, надані суб’єктам господарської діяльності за операціями репо;
2611 (пасивний) — кошти, отримані від суб’єктів господарської діяльності за операціями репо.
Балансові рахунки, що на них обліковуються кошти, отримані банком за операціями репо, є пасивними, а отже, на кредиті цих рахунків проводяться кошти, котрі отримав банк в обмін на цінні папери, які є предметом операції репо.
На дебеті активних рахунків обліковуються суми коштів, які надано в обмін на цінні папери, котрі є предметом операції репо.
За підписання угоди до дати розрахунку зобов’язання за операціями зворотного репо обліковуються на позабалансових рахунках:
9100 (активний) — зобов’язання з кредитування, надані банком;
9110 (пасивний) — зобов’язання з кредитування, отримані від банків;
9129 (активний) — інші зобов’язання з кредитування, надані клієнтам.
У кореспонденції з контррахунком:
9900 — контррахунок для рахунків розділів 90—95 класу 9 плану рахунків.
30.Організація обліку факторингових операцій.
Факторинг — кредитна операція купівлі банком у клієнта права на стягнення дебіторської заборгованості. Йдеться про придбання платіжних документів за продану продукцію або надані послуги (за фактом, що вже відбувся чи має відбутися) за узгодженою ціною.
У факторинговій операції здебільшого беруть участь три сторони:
- дебітор — покупець товарів чи послуг клієнта;
- клієнт, котрий продає банку свою дебіторську заборгованість;
- банк, що купує дебіторську заборгованість клієнта і надає додаткові послуги за цією факторинговою операцією.
Факторинг оформлюється спеціальною угодою між банком та клієнтом. Розрізняють конвенційний та конфіденційний факторинг. У разі конвенційного факторингу дебітора повідомляють про придбання банком його фінансових зобов’язань. Відповідні платежі дебітор спрямовує безпосередньо до банку. За конфіденційного факторингу дебітору не повідомляють про придбання банком його зобов’язань. Тому відповідні платежі дебітор звичайно спрямовує безпосередньо на поточний рахунок клієнта. При цьому клієнт здійснює розрахунки з банком самостійно.
Факторингова угода може укладатися на умовах оплати дебіторської заборгованості на визначену дату або попередньої оплати. Укладаючи факторингову угоду, клієнт передає банку розрахункові або платіжні документи на продані ним дебітору товари або надані послуги. Банк обліковує ці документи на відповідних позабалансових рахунках:
Д-т рахунка 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
Здебільшого в разі проведення факторингової операції банк видає клієнтові аванс.Здебільшого в разі проведення факторингової операції банк видає клієнтові аванс. Авансовий платіж здійснюється банком у вигляді фіксованого процента або в розмірі всієї суми дебіторської заборгованості. На дату, коли кошти переказуються на рахунок клієнта, здійснюється таке бухгалтерське проведення:
Д-т рахунка 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями»
К-т поточного рахунка клієнта, кореспондентського рахунка.
