пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

6-10

 

  1. Банківська документація

Під банківською документацією розуміють сукупність документів, які є письмовим свідченням виконання операцій і підставою для відображення їх в обліку.

Усі банківські операції документально підтверджуються. Документи, які засвідчують операції, називають первинними.

Банківські документи класифікують за такими ознаками:

1) за місцем складання — внутрішні і зовнішні;

2) за призначенням — розпорядчі і виконавчі;

3) за змістом —касові, меморіальні, позабалансові;

      4) за обсягом — прості і зведені.

Касові документи поділяються на:

  • прибуткові касові документи — наежать оголошення на внесення готівки в касу банку
  • видаткові касові документи —належать грошовий чек на отримання готівки, видатковий касовий ордер.

Меморіальні документи використовуються для безготівкових переказів за рахунками. До їх складу належать:вимоги-доручення,платіжні доручення,меморіальні ордери,виправні ордери,розрахункові чеки,розпорядження кредитного відділу,акредитиви,електронні розрахункові документи,векселі.

До позабалансових документів належать прибуткові та видаткові позабалансові ордери. Цими документами оформляються приймання та видача коштовностей і документів, що зберігаються в касі та сховищі.

До обов’язкових реквізитів відносять:назву установи банку, дату здійснення операції,зміст операції,суму операції, підпис відповідальних осіб.

Реквізити в документах розміщені у відповідній послідовності: довідкові дані — зліва, бухгалтерські і статистичні — справа.

Щоденно документи, на підставі яких у банку здійснювали госп.операції групують та брошурують в папки, що мають назву «документи дня». У таких випадках меморіальні документи розміщують у порядку зростання номерів балансового рахунку, які дебітовані.

Касові документи розпроділяють окремо на прибуткові і видаткові.

 

 

 

  1. Капітал банку: сутність, функції та джерела формування.

Власний капітал банку являє собою грошові кошти, внесені акціонерами. ВК комерційного банку слугує насамперед для страхування інтересів вкладників і менше – для фін.забезпечення своєї оперативної діяльності.

Розмір ВК є важливим фактором забезпечення надійності функціонування баку і повинен перебувати під контролем органів, що регулюють діяльність комерційних банків.

ВК комерційного банку виконує певні функції:

  1. Захисна – ВК слугує насамперед для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності.
  2. Забезпечення оперативної діяльності – за рахунок ВК формується його інфраструктура і розгортається його діяльність.
  3. Регулювальна – через фіксацію розміру ВК регулювальні органи впливають на діяльність банку  в цілому.

Зважаючи на джерела і порядок формування, капітал банку надається зі статутного капіталу, резервного капіталу, спеціальних фондів, нерозподіленого прибутку, субординованого боргу.

1.Статутний капітал банку формується з акціонерного або приватного капіталу банку під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків чи випуску і реалізації акцій.

2.Резервний фонд – це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплати дивідендів за привілейованими акціями, якщо недостатньо прибутку. Формується за рахунок зборів акціонерів.

3.Спеціальні фонди – призначені для виробничого та соціального розвитку банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку.

4.Нерозподілений прибуток  - створюється як залишок прибутку після виплати дивідендів, відрахувань до резервного та інших фондів.

5.Субординований борг – це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти.

 

 

 

 

  1. Система рахунків для обліку капіталу банку.

Статутний капітал банку формується через випуск і продаж акцій його учасникам — юридичним і фізичним особам. Відповід­но до цього здійснюється методика відображення операцій з фор­мування статутного капіталу банку.

Зареєстрований статутний капітал обліковується на пасивних балансових рахунках групи 500: рахунки 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку» і 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку», а до рахунка 5000 відкриваються ще два субрахунки: 5000/1 — для обліку привілейованих акцій; 5000/2 — для обліку простих акцій.

Відображення операцій за рахунками групи 500 «Статутний капітал банку» здійснюється лише на балансі головного банку (юридичної особи).

Внески в статутний капітал можуть здійснюватися і в іноземній валюті, яка перераховується в гривні за курсом НБУ на дату внеску, і надалі коригування його зміни не проводиться.

Крім того, для обліку операцій, пов’язаних з рухом коштів із формування статутного капіталу — випуском (емісією) акцій, їх продажем, скуповуванням, нарахуванням емісійних різниць та дивідендів, — використовуються ще й такі рахунки:

3630 (А) «Внески за незареєстрованим статутним капіталом» 3631 (П) «Кредиторська заборгованість перед акціонерами за дивіденди»

5001 (КП) «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку» - за дебетом р-нку проводяться суми зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу. За кредитом р-нку проводяться суми сплаченого статутного капіталу, суми несплаченого у встановлений строк зареєстрованого капіталу;

5002 (КП) «Власні акції, які викуплені в акціонерів»;

5003 (П) «Дивіденди, які направлені на збільшення статутного капіталу»;

5010 (П) «Емісійні різниці» - за кредитом р-нку проводяться суми позитивної різниці в разі первинного та подальшоо розміщення акцій. За дебетом р-нку проводяться суми списання різниці між ціною викупу та номінальною вартістю акції у межах залишку під час випуску власних акцій;5020 (П) «Загальні резерви»;5021 (П) «Резервні фонди»;5022 (П) «Інші фонди банку»;5030 (П) «Нерозподілені прибутки минулих років»;5031 (А) «Непокриті збитки минулих років»;5040 (П) «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»;5041 (А) «Збиток звітного року, що очікує затвердження»;510 (П) «Результати переоцінки»

 

 

 

 

 

  1. Облік операцій з викупу власних акцій та їх подальшого перепродажу.

Облік власних акцій, викуплених в акціонерів для подальшого перепродажу або анулювання в установленому порядку, здійснюється за контрпасивним рахунком  5002

«Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» за номінальною вартістю. За дебетом цього рахунку проводяться суми викуплених акцій (часток, паїв), а за кредитом — суми проданих та анульованих акцій (часток, паїв). Різниця між номінальною вартістю та вартістю викупу власних акцій списується в межах кредитових залишків з рахунку 5010 «Емісійні різниці», а у разі недостатності

залишку коштів за рахунком 5010, з рахунків 5022 «Інші фонди банку», або 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років». Викуп власних акцій в акціонерів банку за ціною, яка вища, ніж номінальна

вартість, відображається такими проводками:

Дт 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» — за номінальною вартістю

Дт 5010 «Емісійні різниці» — на суму, що перевищує номінальну вартість

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Викуп власних акцій в акціонерів банку за ціною, яка нижча ніж їх номінальна вартість, супроводжується такими бухгалтерськими записами:

Дт 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» — за номінальною вартістю

Кт 5010 Емісійні різниці — на суму різниці між номінальною вартістю та ціною викупу

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

У випадку перепродажу викуплених акцій, здійснюються такі проводки:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» — за номінальною вартістю

Кт 5010 «Емісійні різниці» — на суму різниці між ціною продажу та номінальною вартістю акцій.

 

 

 

 

  1. Порядок обліку, нарахування та сплати дивідендів.

Дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі банку (підприємства).

Після прийняття рішення про виплату дивідендів у бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за дивідендами».

На дату виплати дивідендів банком виконується проводка:

Дт 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за дивідендами»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Спрямування дивідендів (реінвестиція) на придбання акцій нової емісії супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 5003 «Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу».

У випадку реєстрації збільшення статутного капіталу за рахунок капіталізованих дивідендів здійснюється така проводка:

Дт 5003 «Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу»

Кт 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».


07.12.2014; 22:34
хиты: 130
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь