На початку 1920р. Польщею була окупована велика частина західноукраїнських територій. У Польщі не було одностайності щодо питання Українськой Держави, партії та польське суспільство, розділялись в думках. Деякі були на стороні Росії, інші - на стороні України. Варшавський договір було підписано А. Лівицьким (голова Дипломатичної Місії УНР в Польщі) та Я. Домбським (та міністр закордонних справ Польщі).
Головними пунктами Варшавського договору були:
1) Польський уряд визнавав право Української Народної Республіки на незалежне існування на території в межах ..., які будуть означені договорами УНР з сусідами; Польща визнавала Директорію та Головного Отамана С. Петлюру за найвищу владу УНР.
2) Кордони між УНР та Польщею встановлювалося вздовж р. Збруча, а далі - кордоном між Австро-Угорщиною та Росією; далі - східнім адміністративним кордоном Рівенського повіту на р. Прип'ять до її гирла. Докладний опис кордонів повинна зробити спеціяльна українсько-польська комісія.
3) Польський уряд зобов'язується не укладати жодних міжнародніх угод, шкідливих для УНР. Те саме зобов'язується УНР.
4) Укладається військова конвенція.
5) Угода залишається таємною і не може бути опублікована без згоди обох сторін. 7
6) Угода вступає в силу негайно по її підписанні.
Економічні умови:
1.УНР вводить спільно з Польщею валюту.
2. Права польських землевласників на землю зберігаються
3.УНР погоджується на підпорядкування українських залізниць польському управлінню.
Політичні умови:
1.Польща визнає УНР і Дерикторію;
2. Кордон між Польщею та УНР встановлюється по лінії , на яку вийшли війська Юзефа Пілсудського
Військове питання:
1.збройні сили Петлюри підпорядковуються польському командуванню
2.Утримання польських військ в Україні здійснюється за рахунок українського уряду
3. Озброєння Петлюрівських військ здійснює польський уряд
4.УНР і Польща домовляються вести спільні бойові дії проти Росії і Радянської України
Таким чином, Польща визнавала за Україною право на незалежність, але за це діставала Східню Галичину, Західню Волинь, Холмщину, Підляшшя, Полісся. Згідно з військовою конвенцією 24 квітня 1920 року, Польща мала велику перевагу: воєнні дії мали відбуватися тільки під польським командуванням; економічне життя було підпорядковане Польщі; мала бути спільна валюта; залізниці - підпорядковані польському управлінню.
Цей договір залишався таємним до 1926р. Загалом Варшавський договір викликав велике обурення, особливо в Галичині, бо перекреслював усю боротьбу Галичини за незалежність.
На основі військової конвенції, зв'язаної з Варшавським договором, у травні 1920 року почався спільний похід на Україну об'єднаних військ Польщі та УНР. Увесь шлях польської і української армій по Україні відзначався реквізиціями та грабунками населення, 6-го травня 1920 року польсько-українська армія вступила до Києва: більшовики здали його без бою. З початку серпня Польща розпочала мирові переговори з Москвою. Тим часом більшовицька армія наступала на захід - на Замостя-Варшаву, але наприкінці серпня наступ більшовиків на Замостя відбито, а після того розгромлено їх під Варшавою. Ця перемога, яку називали поляки "Чудом над Віслою", врятувала Варшаву і була в значній мірі наслідком допомоги українських сил. Ця перемога дала можливість почати польсько-українським силам наступ на південному фронті. Та коли в боротьбі з більшовиками українська армія напружувала всі свої сили, Польща вела переговори з Москвою. В жовтні 1920 року укладено перемир'я. Українська армія опинилася в дуже тяжкому становищі: її північний фронт був відкритий для радянської армії. Українські війська продовжували вести відчайдушну боротьбу з більшовиками самостійно.
