На 23-24 вопрос
Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили потужні повстаня.
Через заборону польським урядом походів козаків на Туреччину у 1591 р. починається повстання реєстрових козаків під керівництвом К. Косинського, яке потім охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь.
У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни. У 1593 Косинський нападає на Черками і зазнає поразки від Вишневецького та гине.
В 1594- 1596 рр. розгортається нове повстання під проводом С. Наливайка, але після битви він кидає службу і організовує загін нереєстрових козаків для походів на татар. Захопивши багато здобичі, Наливайко закликає розгорнути антипольську боротьбу. Запорізькі козаки, очолювані Г. Лободою, виступили на підтримку, і вже до початку І596 р. повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля.
На сході складне становище козаків погіршувалося загостренням суперечностей серед старшини. Лободу вбивають за підозрою в зраді, Наливайка і його соратників повезли до Варшави і у квітні 1597 р. стратили.
Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.
Наступним етапом була підтримка козацтвом та Сагайдачним Польщі у Хотинській війні проти Туреччини та наступним укладанням Хотинського миру, який дещо обмежував пересування козаків по Дніпру. Помер П. Сагайдачний від рани, одержаної у Хотинській війні, 10 квітня 1622 р.
У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків.
Наступне повстання було у 1630 році під проводом Т. Федоровича (Трясила) між реєстровими і нереєстровими козаками. Щоб заспокоїти козаків польський король Владислав затвердив «Статті для заспокоєння руського народу» і збудував у 1635 році фортецю Кодак. Того ж року козаки під командуванням І. Сулими зруйнували фортецю.
У 1637-1638 рр. вибухнули нові повстання під керівництвом П. Бута (Павлюка), Д. Гуні та Я. Острянина. Тут знову показала себе проблема суперечностей між реєстровим і нереєстровим козацтвом, що й стало однією з причин поразки у 1638 р. Це дало можливість Польщі в тому ж році нав'язати козацтву «Ординацію Війська Запорізького реєстрового, яке перебуває на службі Речі Посполитої». В ній реєстр обмежувався до 6 тис., на чолі козаків затверджувався польський комісар, заборонялася виборність, відновлювалася фортеця Кодак.
Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.
