По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Основна причина: відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Інші серйозні причини: великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці, занепад шляху «із варяг у греки», нерівномірнсть соціально-економічного розвитку окремих князівств, збільшення кількості князів і нестача земель, феодалізація суспільства, розвиток натурального господарства.
У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили – дружини, князівства діляться на волості, куди князем призначалися посадники. Поступово знижувалася роль народного віча, в Новгороді та Пскові формою правління була боярська республіка. Формою державного ладу стала федеративна монархія, бо основні питання внутрішньої та зовнішньої політики вирішувалися колективно найбільш впливовими князями. Але посилення впливу боярства викликало загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. Тим і скористалися зовнішні вороги - лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи. Завдяки ситуації на Русі, Батий зумів приєднати до своєї імперії - Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь. Татаро-монгольська навала значною мірою загальмувала соціально-економічний, політичний і культурний розвиток стародавньої Русі. Феодальна роздробленість була фактично законсервована, про відродження власної державності не могло бути й мови. Землі Русі, окрім Галицько-Волинського князівства втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину.
