Кам’яний вік:
Палеоліт (Ранній кам’яний вік ):
Ранній палеоліт – 2 мільйона років тому до 150 тис років тому) первісна людина вміла виготовляти примітивні засоби праці з каменю та дерева, збиральництво і полювання, людське стадо, жили в печерах або хижах із дерева та кісток мамонта, с. Королеве у Закарпатській області, м. Амвросіївка у Донбасі, с. Лука-Врублевецька на Житомирщині.
За середнього палеоліту (150 тис. - 40-35 тис. років тому), з’являється неандерталець, використання вoгню, с. Молодово Чернівецької області, у Криму, у басейні річок Дністра і Десни.
Пізній палеоліт (35 тис. р. тому – 13 тис. р. тому): кроманьйонець - “ людина розумна ” різці, вістря стріл, кістяні гарпуни, будуються землянки, родова община з колективною власністю на засоби виробництва, матріархат, Мізинська - на Десні, Рилівська, Межиріч У період пізнього палеоліту постають релігія (ритуальні дійства) і палеолітичне мистецтво (магічні малюнки, різьблення по кістці). Язичницька релігія виникає у вигляді чотирьох основних форм:
анімізму - віри в душу, якою володіє кожен живий і неживий предмет;
тотемізму - віри у походження людини від єдиного пращура - тварини або птаха;
магії - чаклування перед полюванням;
фетишизму - віри у надприродні властивості речей.
Мезоліт (10 тис. р. – 6 тис. р. до н.е.) - зникають льодовики, природа Європи набуває близького до сучасного вигляду, вимерли мамонти, лук і стріли, полювання, рибальство, починається приручення тварин - спершу собаки, а потім свині. Журавська на Чернігівщині, Фатьма-Коба і Мурзак -Коба у Криму, Гребеники в Одеській області
Неоліт (6- 4 тис. до н. е.) перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства, шліфування і свердління каменю, з’являються штучні матеріали - обпалена глина, тканина. сусідська община змінює родову організацію, патріархат. поселення у басейнах Десни, Дністра, Південного Бугу, Прип’яті.
Мідно-кам’яний вік (енеоліт) (4-3 тис. до н. е.) - опануванням металів, формуються дві основні групи племен - землероби на Правобережжі і скотарі на півдні та південному заході - перший суспільний поділ праці, поява майнової нерівності і обміну продуктами, виділяється родоплемінна верхівка
Трипільська культура
с. Трипілля Київської області археолог В.Хвойка
IV - кінцем III тис. до н. е. Територія - від Словаччини та Румунії до Слобідської України, від Чернігова до Чорного моря. Основу Трипільської культури складали балканські землеробсько-скотарські племена. Трипільці були найдавнішими хліборобськими племенами. Обробляючи землю дерев’яним плугом з кам’яним або кістяним лемехом, вирощували пшеницю, ячмінь, просо, розводили дрібну рогату худобу, та коней, свиней. великі поселення (від 10 до 20 тис. мешканців) - Майданецьке, Доброводи, Талянки (на Черкащині). Жили у чотирикутних глиняних одно-двоповерхових будинках з кількома кімнатами.
Культура мальованої кераміки. Посуд виготовлявся у спеціальних гончарних печах, а потім фарбувався білою, червоною і чорною фарбою характерними візерунками. знайдені керамічні фігурки людей і тварин, іграшкових макетів житл. Розвивалося ткацтво. Існували зв’язки трипільських племен із Малою Азією, Кавказом.
Бронзовий вік (2 – 1 тис. р. до н.е):
другий суспільний поділ праці - відокремлення ремесла від землеробства, поступово переходить від первісного ладу до епохи соціального розшарування, перші конфлікти, Протягом бронзової доби на території України існувало кілька археологічних культур - Ямна, Зрубна, Культура багатопружкової кераміки, Катакомбна і т. д. Бронзова епоха на території України була фактично завершальною стадією первісного ладу.
