Офіційно-діловий стиль - функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою літературності.
Мета: Регулювання офіційно-ділових стосунків
Ознаки:
- Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об'єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.
- Цей стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів…)
- Діловий текст характеризується як рівнем стандартизації мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет — перед присудком; означення — перед означуваним; додаток — після керувального слова; обставинні слова — якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).
- Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.
Підстилі:
- Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
- Дипломатичний — використовується в сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.
- Юридичний — використовується в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, запитів, повідомлень тощо.
- Адміністративно-канцелярський — використовується в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.
Як і сам офіційно-діловий мовний стиль, його підстилі мають власну сферу застосування, межі якої визначаються метою й умовами ділового спілкування.
Публіцистичний стиль - Цей стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується: точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їх емоційним забарвленням.
Основні ознаки:
- доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал),
- поєднання логічності доводів і полемічності викладу,
- поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, виклад наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю,
- наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,
- наявність художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол).
Підстилі:
- стиль ЗМІ — засобів масової інформації (часописи, листівки, радіо, телебачення тощо),
- художньо-публіцистичний стиль (памфлети, фейлетони, політичні доповіді, нариси тощо),
- есе (короткий нарис вишуканої форми),
- науково-публіцистичний стиль (літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо).
