|
Розписка – документ, який підтверджує передавання й отримання документів, грошей, товарів, матеріальних цінностей від установи чи окремої особи.
Бувають особисті (приватні) та службові розписки.
Текст розписки може мати довільну форму, але обов’язково має містити такі реквізити:
1. Назва документа (посередині сторінки).
2. Текст розписки, де зазначено:
а) прізвище, ім’я, по батькові, посада особи (назва установи, де ця особа працює), яка видає розписку і підтверджує отримання цінностей;
б) прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка передала цінності;
в) найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість, точна сума коштів – цифрами і, обов’язково, словами (у дужках);
г) підстава для передавання й отримання цінностей (для службової розписки).
3. Дата складання документа.
4. Підпис особи, яка отримала цінності.
5. Засвідчення підпису (у приватній розписці).
Якщо передають суму грошей, у розписці вказують адресу, паспорт, інші відомості того, хто їх отримує. Підпис особи, яка дає розписку, за певних обставин засвідчує нотаріус. Розписку пишуть тільки в одному примірнику. Виправлення у розписці не допускаються.
^ Зразок розписки
Розписка
Я, викладач кафедри кріофізики фізичного факультету Донецького національного університету Деркач Софія Степанівна, отриимала від завідувача методичного кабінету 25 (двадцять п’ять) примірників методичного посібника «Основи елементарної фізики» на суму 127 (сто двадцять сім) гривень для проведення підсумкового (модульного) контролю у студентів І курсу.
Підстава: наказ декана фізичного факультету № 134 від 23.11.12 р.
|
