Поняття «професійна сфера» охоплює три функціональні різновиди літературної мови – офіційно-діловий, науковий, розмовний. Науковий і діловий стилі у період свого завжди репрезентували зближення. Обидва стилі майже не допускають уживання художніх засобів мовлення, вигуків, питальних та окличних речень та ін. Вони розраховані на раціональне, а не емоційне сприйняття. В обох стилях по можливості уникають викладу від першої особи однини (крім документів щодо особового складу) і замінюють її першою особою множини або безособовими конструкціями.
Для цих стилів характерно:
1.) наголосити на чомусь важливому, привернути увагу читачів до важливих фактів;
2.) пояснити, уточнити, виділити щось;
3.) поєднати частини інформації;
4.) вказати на порядок думок і їх зв'язок, послідовність викладу;
5.) висловити впевненість або невпевненість;
6.) узагальнити, зробити висновок;
7.) зіставити або протиставити інформацію, вказати на причину і наслідки;
8.) зробити критичний аналіз відомого або бажаного.
Отже, професійна сфера репрезентує офіційно-діловий і науковий стилі у єдності спільних мовних засобів досягнення комунікативної мети, адже кожна людина, незалежно від фаху, віку, статі, соціального становища, стикається з проблемою написання заяви, відгуку, службового листа.
Для забезпечення комунікативної досконалості мовлення (точності та логічності викладу і їхнього обов'язкового складника - мовної унормованості) кожний фахівець має доцільно послуговуватися мовними засобами різних рівнів.
Основою професійної підготовки є комунікативна компетенція, тобто уміння і навички говорити, запитувати, відповідати, аргументувати, висловлювати точно і ясно думку, правильно поводити себе в конкретній ситуації. І тут на допомогу прийде розмовний стиль, зокрема його різновид - розмовно-професійний.
Отже, поняття "професійне мовлення" репрезентує принаймні три стилі: офіційно-діловий, науковий і розмовний.
