Історія економіки та економічної думки – самостійна історико-економічна дисципліна, яка досліджує господарську діяльність народу, різні типи господарства, форми прояву цієї діяльності на кожному конкретному історичному етапі, аналізує динаміку продуктивних сил і виробничих відносин людей, розвиток конкретних галузей економіки, економічну політику держав, класів стосовно великих історичних періодів та епох і паралельно з цим історію економічної думки, її еволюції та роль у розвитку цивілізацій, етапні внески видатних особистостей, основних шкіл, течій та напрямів, розвиток та напрямки течії різних шкіл, аналіз фундаментальної бази хрестоматійних позицій економічної науки та сучасних економічних вчень, з часів зародження людства до сьогоднішнього дня. Об’єктом дослідження є розвиток господарства та економічної думки України в контексті світового господарства: Англії, Франції, Німеччині, США, Японії та інших країн. Основні етапи розвитку економічної науки включають:
1. Докласичний етап (IV тис. до. н. е. – XVII ст. н. е.). В своєму історичному розвитку охоплює добу рабовласництва та феодалізму.
2. Класичний етап (XVII – XIX ст.). 3. Неокласичний (XIX – перша половина XX ст.). 4. Посткласичний етап. Сучасний розвиток економічної думки.
