Речення є основною синтаксичною одиницею, бо саме в ньому реалізуються найважливіші функції мови: комунікативна (мова як засіб спілкування) і пізнавальна (мова як знаряддя пізнання і відображення дійсності, засіб вираження думки).
Нужно ли это??? à [[У двоскладових реч. без зовнішньої/внутрішньої інверсії:
- підмет передує присудку (ядерна конструктема); присудок – в кінці речення, предикативно завершує його
- члени-поширювачі ядерної конструктеми передують головним
- додаток і означення до дієслова та ад’єктивного присудка, а також присубстантивні означ. передують присудку
- присубстантивне означ. передує означуваному та контактно примикає до нього
- обставина передує всій конструктемі і виражає всі ситуаційні особлив./події в цілому
- незалежне найчастіше відкриває речення (тобто передує обставині), але може знаходитись всередині реч.
У односкладному повному речення без внутр./зовнішн. інверсії:
- Головний член речення знаходиться в кінці речення та предикативно завершує його
- решта компонентів передують головному і розміщуються за аналогією двоскл. реч.]]
????????? 4 типи зв’язків членів речення:
- взаємопідрядний (ядерний) зв. між підметом та присудком
- субординативний або підрядний зв’язок
- означ. атрибутивний
а) присубстантивний атрибутивний
б) пракциндентно атрибутивний
- додатковим
а) об’єктний
б) необ’єктний
- координативний/сурядний
- інтродуктивний
