пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Білет 20

20.Валютний курс і платіжний баланс: механізм взаємозв’язку.

Будь-яка зовнішньоекономічна угода пов’язана з обміном однієї валюти на іншу. Оскільки кожен товар має ціну, має її й іноземна валюта. Ціна валюти носить назву валютний курс, тобто валютний курс — це ціна іноземної валюти, виражена в одиницях вітчизняної валюти, наприклад

Довгий період у країнах з розвиненою ринковою економікою діяла система золотого стандарту, при якій кожна валюта мала золотий вміст, і держава гарантувала вільний обмін національної валюти на золото. Для визначення валютного курсу необхідно було лише зіставити між собою золотий вміст двох різних валют.

У цих умовах валютний курс, по суті, був фіксованим. Навіть якщо за якихось причин курс валют відхилявся від співвідношення золотих паритетів, то відхилення швидко поверталося до вихідної позиції.

У сучасних умовах золотий вміст у валют усіх країн з розвиненою ринковою економікою скасовано, і курси встановлюються на підставі співвідношення попиту та пропозиції на ту чи іншу валюту. Ця система одержала назву плаваючих курсів. При такій системі та чи інша величина курсу встановлюється як наслідок перетину кривих попиту та пропозиції на дану валюту. Крива попиту на валюту, наприклад, на долари, показує кількість доларів, яку власники гривень згідні придбати при тій чи іншій величині курсу. Крива пропозиції доларів показує кількість доларів, яку їхні власники згодні обмінювати надривні при тій чи іншій величині курсу (рис. 31.3).

Попит на долари пред'являють, наприклад, імпортери американських товарів, туристи, що їдуть у США і бажають обміняти гривні на долари. Пропозиція доларів виходить від американських експортерів, що продають свої товари на українському внутрішньому ринку і бажають придбати українські товари на гривні, американських туристів, їдучих в Україну, і всіх тих, кому потрібні гривні. Якщо українцям потрібно більше американських товарів, попит на долар підвищується, і його ціна в гривнях зростає. І навпаки, якщо американцям потрібно більше українських товарів, то їхній попит на гривни зростає і курс долара падає. Відповідним чином зсуваються криві попиту та пропозиції: зростання попиту України на американські товари зсуває криву попиту вправо і нагору, а зростання американського попиту на українські товари зсуває криву пропозиції вправо і вниз.

Якщо курс долара до гривні зростає, то долар дорожчає, а гривня знецінюється. В умовах золотого стандарту уряди періодично змінювали золотий вміст своїх валют: зменшення золотого вмісту має назву девальвація (тобто валюта тим самим знецінювалася стосовно всіх інших валют), а збільшення золотого вмісту — ревальвація (подорожчання).

Курс валют визначається співвідношенням попиту та пропозиції на дану валюту. Чим у свою чергу визначається положення самих кривих попиту та пропозиції? Положення кривих попиту та пропозиції визначається дією трьох головних факторів:

  • порівняльною динамікою цін у двох країнах,
  • співвідношенням темпів економічного зростання;
  • співвідношенням рівнів відсоткових ставок.

У довгостроковій перспективі співвідношення валют двох країн визначається змінами рівнів цін у цих країнах. Якщо, наприклад, у США автомобіль коштує 5000 дол., а в Німеччині — 10000 марок, то за припущення, що країни між собою більше нічим не торгують, курс повинен складати 1 дол. = 2 маркам. Якщо він буде більше, наприклад, 1 дол. = 2,5 маркам, то американським експортерам невигідно буде продавати свої автомобілі в Німеччину, тому що вони будуть неконкурентоспроможні (продаватися за ціною 12500 марок, тобто набагато дорожче німецьких автомобілей того ж класу). Припустимо тепер, що ціни в США подвоїлись, і автомобіль коштує тут 10000 дол. У Німеччині ж ціни збільшилися тільки на 25 %, і там автомобіль коштує 12500 марок. У таких умовах курс повинний установитися на рівні 1 дол. = 1,25 марки (10000:12500), тобто внаслідок більш сильної інфляції в США в порівнянні з Німеччиною долар знецінився стосовно марки.

                У короткостроковому періоді більш істотний вплив на валютний курс справляє співвідношення темпів економічного зростання двох країн. Якщо яка-небудь країна розвивається швидше, ніж інша, її валюта знецінюється. Це відбувається тому, що прискорення темпів економічного зростання супроводжується поширенням імпорту і зростанням попиту на іноземну валюту в порівняні* із зростанням надходження іноземної валюти.

Якщо ставка відсотка в Німеччині вище, ніж у США, то американські власники валюти будуть прагнути продавати долари і купувати марки, щоб на них купувати німецькі цінні папери, що приносять більш високий відсоток, а німецькі власники американських цінних паперів, навпаки, будуть прагнути продавати американські державні облігації. Попит на марки виросте, а на долари впаде, і в результаті курс марки по відношенню до долара підвищиться. У короткостроковому періоді саме розходження в рівнях відсоткових ставок у різних країнах найбільш істотно впливають на динаміку валютних курсів і приводять до переміщень значних валютних потоків у країни з більш високим рівнем відсоткових ставок.

Як відбувається регулювання торговельного балансу при плаваючих курсах? На відміну від системи золотого стандарту, коли балансування здійснювалося шляхом переміщення золота між країнами, при системі плаваючих курсів регулювання зовнішньої торгівлі відбувається за допомогою коливань самих валютних курсів. Припустимо, за якихось причин в Англії в торгівлі зі США утворився дефіцит. Це супроводжується зростанням попиту на долари зі сторони англійців і, тим самим, їх згодою пропонувати фунти по більш низькій ціні. Крива пропозиції фунтів зрушується вправо і вниз уздовж кривої попиту з точки D у точку Е. При зростанні курсу долара відбувається подорожчання імпорту американських товарів, що спонукує англійців стримувати зростання імпорту, а американців, навпаки, здешевлення англійських товарів спонукує розширювати їхній ввіз у США. Зрештою торговий баланс відновлюється в точці F (рис. 31.4).

В економіці України протягом періоду її незалежного розвитку застосовувалося кілька систем регулювання валютного курсу. З лютого 1992 року було введено порядок обов'язкового продажу валюти експортерами в розмірі 100% валютного виторгу. Національний банк України встановлював офіційний курс карбованця до рубля і долара США для здійснення обов'язкового продажу валюти. Для банківської системи обмінні курси встановлювались окремо на міжбанківському валютному ринку. Це привело до існування декількох паралельних курсів.

Платіжний баланс. Що таке платіжний баланс? У самому загальному виді це — співвідношення між платежами, що країна здійснює за кордон, і надходженнями валюти в країну із-за кордону. Якщо сума платежів, що надходять у дану країну, перевищує суму платежів, що здійснює країна за кордон, то платіжний баланс називається активним, якщо навпаки, тобто виплати перебільшують надходження, то платіжний баланс називається пасивним. При системі фіксованих курсів дефіцит платіжного балансу покривається за рахунок витрати центральним банком країни її золотовалютних резервів, а активний баланс супроводжується зростанням золотовалютних резервів у результаті продажу центральним банком національної валюти. В умовах же плаваючих курсів при активному платіжному балансі курс національної валюти підвищується, оскільки попит на неї зростає при відносному падінні попиту на іноземну валюту. При пасивному платіжному балансі курс валюти, навпаки, знижується, оскільки країна винна своїм партнерам більше, ніж вони їй, і, отже, її попит на іноземну валюту зростає. Через механізм коливань валютних курсів забезпечується рівновага платіжного балансу країни. Однак при цьому можливість уряду за допомогою валютних інтервенцій впливати на динаміку курсу своєї валюти не виключається.

За своєю структурою платіжний баланс включає дебетові і кредитові статті. У дебетових статтях відбиваються виплати, котрі країна повинна здійснити за кордон, а в кредитових — надходження грошей з-за кордону. Якщо, наприклад, німецький покупець придбав у Німеччині американський автомобіль, то вартість автомобіля відбивається в американському платіжному балансі як кредитова стаття. Будь-які ж покупки американськими покупцями імпортних товарів відбиваються в дебетовому розділі платіжного балансу. Платіжний баланс містить у собі баланс по поточним операціях і баланс руху капіталу. Загальна схема платіжного балансу наведена в табл. 31.1.

Зі схеми видно, що торговельний баланс — лише частина платіжного балансу. У принципі, дефіцит торговельного балансу може поєднуватися з активним сальдо руху капіталу. Сам по собі активний торговельний баланс не обов'язково є благо, тому що експорт означає відплив товарів із країни, а імпорт — навпаки, приплив їх у країну. Тому зростання імпорту сприятливо впливає на рівень добробуту.

Отже, стан платіжного балансу впливає на валютний курс.

 

43.Зовнішня торгівля України в сучасних умовах

Зовнішня торгівля України товарами

за 2011 рік

За 2011р. експорт товарів склав 68409,8 млн.дол. США, імпорт – 82606,9 млн.дол. Порівняно з 2010р. експорт збільшився на 33,1%, імпорт – на 36%.

Від’ємне сальдо становило 14197,1 млн.дол. (за 2010р. також від’ємне – 9337 млн.дол.). На формування негативного сальдо вплинули окремі товарні групи: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (–22913,4 млн.дол.), засоби наземного транспорту, крім залізничного (–4810,1 млн.дол.) та механічні машини (–3541,3 млн.дол.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,83 (за 2010р. – 0,85). Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 222 країн світу.

Обсяги експорту товарів до країн СНД становили 38,3% від загального обсягу експорту, Європи – 27% (у т.ч. до країн Європейського Союзу – 26,3%), Азії – 25,9%, Африки – 4,9%, Америки – 3,7%.

Найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 29% від загального обсягу експорту, Туреччини – 5,5%, Італії – 4,4%, Польщі – 4,1%, Індії – 3,3%, Китаю – 3,2% та Білорусі – 2,8%.

Збільшився експорт товарів до усіх основних країн-партнерів: Китаю – на 65,6% (за рахунок поставок руд та концентратів залізних, органічних хімічних сполук, жирів та олій тваринного або рослинного походження), Індії − на 58,9% (за рахунок поставок жирів та олій тваринного або рослинного походження,

чорних металів, добрив), Польщі – на 56,3% (за рахунок поставок чорних металів, руд та концентратів залізних, електричних машин), Російської Федерації – на 47,6%, Італії – на 26%, Туреччини – на 24%.

Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 31,2% від загального обсягу експорту (збільшення на 28,4% проти 2010р.). Мінеральні продукти становили 15% (збільшення на 52,4%), механічні та електричні машини – 9,9% (збільшення на 19,2%), продукти рослинного походження – 8,1% (збільшення на 39,1%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 7,9% (збільшення на 54,9%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 7,1% (збільшення на

49,3%), жири та олії тваринного або рослинного походження – 5% (збільшення на 29,8%).

У загальному обсязі експорту товарів у порівнянні з 2010р. Збільшилась частка палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – з 7,1% до 8,3%, руд та концентратів залізних − з 4,8% до 5,5%, залізничних локомотивів – з 4,7% до 5,6%, зернових культур – з 4,8% до 5,3%, виробів з чорних металів – з 3,9% до 4,2%, добрив – з 1,8% до 2,7%, продуктів неорганічної хімії – з 2,2% до 2,6%.

Натомість зменшилась частка чорних металів − з 28,4% до 27%, механічних машин – з 6,1% до 5,2%, електричних машин – з 4,9% до 4,7%.

Імпорт з країн СНД становив 45% від загального обсягу, Європи − 32,8% (у т.ч. з країн Європейського Союзу − 31,2%), Азії − 16,1%, Америки – 4,7%, Африки – 1,1%, Австралії і Океанії – 0,2%

У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації − 35,3%, Німеччини − 8,3%, Китаю − 7,6%, Білорусі – 5,1%, Польщі – 3,9%, США – 3,1%, Італії – 2,4%.

Збільшились проти 2010р. імпортні поставки з Білорусі – на 64% (за рахунок надходжень палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки, засобів наземного транспорту, крім залізничного, механічних машин), Німеччини – на 49,1% (за рахунок механічних машин, засобів наземного транспорту, крім залізничного, електричних машин), США – на 46,7% (за рахунок палив

мінеральних, нафти і продуктів її перегонки, засобів наземного транспорту, крім залізничного, механічних машин), Італії (на 44,3%), Китаю (на 33,3%), Російської Федерації (на 31,2%), Польщі (на 14,1%).

Мінеральні продукти складали 36,4% обсягу імпорту товарів (збільшення на 42,1%). На поставки механічних та електричних машин припадало – 15,5% (збільшення на 56,5%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 9,7% (збільшення на 23,9%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – 7,5% (збільшення на 69,3%), полімерних

матеріалів, пластмас та виробів з них – 5,4% (збільшення на 22,7%), чорних металів та виробів з них – 4,8% (збільшення на 41,2%) від загальної вартості імпорту.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – з 32,3% до 34,6%, механічних машин – з 7,5% до 8,6%, електричних машин – з 5,9% до 6,9%, засобів наземного транспорту, крім залізничного – з 5,5% до 6,6%. Зменшилась частка пластмас, полімерних матеріалів – з 4,7% до 4,1%, фармацевтичної продукції – з 4,1% до 3,5%, паперу та картону – з 2,4% до 1,9%.

В Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 4701,9 млн.дол. (збільшення на 49,2%). Експорт готової продукції з імпортної давальницької сировини становив 6314,2 млн.дол. (більше на 64,8%, ніж у 2010р.).

За 2011р. експорт давальницької сировини становив 105,7 млн.дол. (наn 74,1% більше, ніж у 2010р.). У той же час до України імпортовано готової

продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 84 млн.дол. (на 60,7% більше обсягів 2010р.).

Бартерні (товарообмінні) операції у 2011р. становили в експорті 0,7 млн.дол., в імпорті – 1 млн.дол.

Довідково: у грудні 2011р. експорт товарів збільшився порівняно з груднем

2010р. на 22,4% і становив 6474,3 млн.дол., імпорт збільшився на 18,7% та

становив 7890,1 млн. доларів. Від’ємне сальдо у грудні 2011р. становило 1415,8

млн.дол. (за грудень 2010р. також від’ємне – 1355,1 млн. доларів

Зовнішня торгівля України послугами за 2011 рік

За 2011 рік обсяг експорту послуг становив 13697,6 млн.дол. США і збільшився по відношенню до минулого року на 16,5%, обсяг імпорту – 6248 млн.дол. і зріс на 14,7%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 7449,6 млн.дол. (за 2010р. – 6311,7 млн.дол.).

Зовнішньоторговельні операції послугами проводились з партнерами 217 країн світу.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту складали транспортні (66%), різні ділові, професійні та технічні (13,6%) послуги.

Порівняно з 2010р. експорт послуг збільшився на 1938,2 млн.дол., у т.ч. за рахунок зростання обсягів послуг трубопровідного транспорту – на 397,3 млн.дол. (на 11,8%), різних ділових, професійних та технічних послуг –на 360,5 млн.дол. (на 23,9%), послуг повітряного транспорту – на 318,9 млн.дол.(на 27%), залізничного – на 283,7 млн.дол. (на 19,1%), послуг з ремонту – на 189,1 млн.дол. (на 44,3%).

При цьому зменшилися обсяги фінансових послуг – на 164,6 млн.дол. (на 34,5%) та послуг морського транспорту – на 23,1 млн.дол. (на 1,9%).

Експорт послуг до країн СНД становив 45,5% від загального обсягу експорту, до країн Європейського Союзу – 26,1%.

Основною країною-партнером залишається Російська Федерація, обсяги послуг якій становили 5624,9 млн.дол. (41,1% від загального обсягу експорту послуг).

Обсяг послуг, наданих країнам СНД, збільшився порівняно з минулим роком на 619,6 млн.дол. (на 11%).

При цьому найбільше зростання експорту послуг спостерігалося до Російської Федерації – на 467,8 млн.дол. (на 9,1%), Казахстану – на 75,4 млн.дол. (на 90,2%), Туркменістану – на 42 млн.дол. (на 37,7%) та Білорусі – на 22,7 млн.дол. (на 17,2%).

Обсяг послуг, наданих іншим країнам світу, збільшився порівняно з 2010р. на 1318,6 млн.дол. (на 21,4%), у т.ч. Швейцарії – на 395,9 млн.дол. (на 91,8%), Великій Британії – на 141,8 млн.дол. (на 25,4%), США – на 93,3 млн.дол. (на 15,6%), Бельгії – на 86,6 млн.дол. (на 36,2%), Маршалловим

Найсуттєвіші зменшення спостерігалися в експорті послуг до Угорщини –

на 140,9 млн.дол. (на 62,9%), Франції – на 11,2 млн.дол. (на 9%), Об’єднаних

Арабських Еміратів – на 10,7 млн.дол. (на 15,3%).

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту послуг складали транспортні послуги (25,1%), різні ділові, професійні та технічні (17,9%), фінансові (15,3%) та державні послуги, які не віднесені до інших категорій  (9,8%).

Імпорт послуг до України збільшився порівняно з 2010р. на 800,3 млн.дол. за рахунок зростання обсягів отриманих різних ділових, професійних та технічних послуг – на 243,4 млн.дол. (на 27,7%), послуг повітряного транспорту – на 238,2 млн.дол. (на 53,2%), залізничного – на 126,8 млн.дол. (на 27,4%), послуг з подорожей – на 114,2 млн.дол. (на 32,9%), державних послуг, які не віднесені до інших категорій – на 82,4 млн.дол.

(на 15,6%), комп’ютерних послуг – на 53,7 млн.дол. (на 29,9%), будівельних – на 47,6 млн.дол. (на 44,7%), послуг приватним особам та послуг в галузі культури та відпочинку – на 38,7 млн.дол. (на 19,9%).

При цьому зменшилися обсяги імпорту фінансових – на 131,6 млн.дол. (на 12,1%), роялті та ліцензійних – на 50,5 млн.дол. (на 11,6%) та інших ділових послуг – на 12,5 млн.дол. (на 5,3%).

Імпорт послуг з країн СНД становив 18,6% від загального обсягу імпорту, з країн Європейського Союзу - 53,6%.

Обсяг послуг, одержаних з країн СНД, збільшився порівняно з минулим роком на 222,7 млн.дол. (на 23,7%), у т.ч. з Російської Федерації – на 153,4 млн.дол. (на 19,3%), Казахстану – на 21,4 млн.дол. (на 97%), Туркменістану – на 20,1 млн.дол. (у 3,8 раза) та Білорусі – на 15,9 млн.дол. (на 25,2%).

 

66. Світова валютна система та її показники.

          Як відомо, кожна країна має свою грошову одиницю (валюту).

При міжнародних розрахунках по світогосподарському то­варообігу та кредиту, прямих іноземних інвестиціях та інших міжнародних зв'язках виникає необхідність обмінювати гроші однієї країни на гроші іншої країни. На цьому ґрунті виникають валютні відносини як сукупність грошових відносин, що опосе­редковують платіжно-розрахункові операції між агентами (суб'єктами) світового господарства. Учасниками цих відносин є банки, девізні відділи  великих  підприємств  та  маклери.

          Валютні відносини — це невід'ємний елемент сучасних рин­кових зв'язків, а відтак вони регулюються такими чинниками, як максимізація прибутку і конкуренція (попит і пропозиція).           Конкретною формою організації валютних відносин є світо­ва валютна система (СВС). Вона становить сукупність способів, інструментів та органів (інститутів), за допомогою яких здійсню­ються грошові розрахунки в рамках світового господарства. СВС залучає до себе: систему пристосування окремих валют однієї до одної (валютні курси), валютні ринки, міждержавні регіональні та наддержавні органи, що займаються регулюванням валютно-фінансових  зв'язків  і  відносин.

          Під валютою слід розуміти будь-який товар, здатний вико­нувати функцію засобу обміну в міжнародних розрахунках. У вужчому розумінні - це наявна частина грошової маси, яка  пере­ходить  з  рук  у  руки  в  формі  грошових  банкнот  і  монет.

    Національна валюта - це встановлений законом платіжний засіб даної країни.

Так,  валюта  України  -  це:

а) грошові знаки у вигляді банкнот, монет та в інших фор­мах, що перебувають в обігу та є законним платіжним за­собом на території України; кошти на рахунках, у вне­сках банківських та інших кредитно-фінансових устано­вах на території України;

б) платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, кредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сер­тифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.

Іноземна валюта - це грошові знаки іноземних держав, кре­дитні та платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових оди­ницях і які використовуються в міжнародних розрахунках.

           Міжнародна (регіональна) валюта - міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, платіжний та резерв­ний засіб. Наприклад, СПЗ (SDR Sесіаl Dгаwіпg Rіghts) спеціальні права запозичення, які є міжнародними платіжними засобами, що використовуються МВФ для безготівкових міжна­родних розрахунків шляхом записів на спеціальних рахунках і розрахунковою одиницею МВФ; євро - регіональна міжнародна розрахункова одиниця,

          По відношенню до валютних запасів країни розрізняють ре­зервну валюту.

Під резервною валютою розуміють іноземну валюту, в якій центральні банки певних держав нагромаджують і зберігають ре­зерви для міжнародних розрахунків по зовнішньоторговельних операціях та іноземних інвестиціях           За режимом використання розрізняють вільно конвертова­ну, частково конвертовану, неконвертовану  валюту.

           За матеріально-речовою формою валюта буває готівковою і безготівковою.


21.06.2014; 02:32
хиты: 133
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь