Функціонування міжнародного ринку робочої сили нерозривно пов'язане з міграцією населення, тому вивчення цього ринку розпочнемо саме з неї.
Міграція (від лат. migratio - переселення) означає переміщення у часі і просторі населення, тварин, капіталу тощо.
Міграція населення - це переміщення людей усередині країни або з однієї країни до іншої, пов'язане зі зміною їх місця проживання. Міграція робочої сили - складова міграції населення.
Міжнародне переміщення населення складається з еміграційних та імміграційних потоків. Еміграція - виїзд громадян зі своєї країни в іншу на постійне або тривале проживання, імміграція - в'їзд чужоземців у країну перебування на тривале або постійне проживання. Обсягом чистої міграції є різниця між еміграцією та імміграцією. Сума цих потоків становить обсяг валової міграції.
Рееміграція означає повернення емігрантів до своєї країни.
Існують такі форми міжнародної, або зовнішньої, міграції:
o трудова;
o сімейна;
o рекреаційна;
o туристична та інші.
Міжнародний ринок праці існує саме у формі трудової міграції, за відсутності якої не було б і міжнародного ринку робочої сили. У ролі товару на цьому ринку виступає робоча сила, яка переміщується через міждержавні кордони. До такого переселення спонукають різні чинники, але загалом цей процес можна описати українським прислів'ям: "Риба шукає де глибше, а людина - де краще".
Складові робочої сили такі:
Працездатне населення - це особи працездатного віку, які можуть працювати відповідно до своїх фізичних та інтелектуальних здібностей.
Непрацездатне населення, до якого належать особи, що повністю або частково втратили працездатність.
Економічно активне населення - особи, які беруть участь у виробництві товарів і послуг.
Економічно неактивне населення - особи, які незалежно від віку не зараховуються до категорії економічно активного населення, зокрема такі групи:
o домогосподарки;
o учні та студенти стаціонарних форм навчання;
o пенсіонери за віком та інвалідністю;
o рантьє (особи, які живуть на відсотки від наданого в кредит капіталу або за рахунок доходів від цінних паперів);
o особи, які одержують матеріальну допомогу від громадських організацій або приватних осіб;
o особи, які виконують безоплатні суспільні роботи;
o особи, які добровільно і безоплатно надають послуги;
o особи працездатного віку, які потенційно можуть працювати, але не шукають роботу з огляду на об'єктивні або суб'єктивні чинники. Зайняті - особи, які мають роботу і працюють протягом встановленої кількості часу.
Частково зайняті - особи, які не повністю зайняті внаслідок вимушеного скорочення робочого часу.
Безробітні - особи, які на певну дату не мають роботи, але готові до неї негайно приступити.
Міграцію класифікують за різними ознаками.
За територіальною поширеністю робочої сили вирізняють такі види міграції:
o внутрішню - переміщення населення у межах однієї країни;
o зовнішню - переміщення населення за межі своїх країн;
o інтеграційну - переміщення населення у межах країн, що належать до міжнародних інтеграційних угруповань.
За часом здійснення міжнародної міграції робочої сили виокремлюють такі її види:
o остаточну - виїзд населення до інших країн на постійне проживання;
o тимчасову - виїзд населення до інших країн на певний період часу з подальшим поверненням до країни еміграції;
o сезонну - виїзд працівників до інших країн на визначений термін протягом певного періоду року, наприклад, для виконання сільськогосподарських робіт;
o маятникову - постійне проживання працівників у певній країні та постійне або тимчасове працевлаштування в іншій. Цей вид міграції поширений у прикордонних районах ряду країн світу. Міжнародна міграція робочої сили за організаційними засадами
поділяється на такі види:
o добровільну - переміщення населення за власним бажанням;
o організовану - переміщення населення внаслідок запровадження в окремій країні та світовій спільноті певних механізмів (наприклад, організований набір працівників у межах країни або програми міжнародної міграції робочої сили);
o самодіяльну - нелегальне переміщення робочої сили за межі своєї країни;
o примусову - виселення громадян зі своєї країни згідно з рішеннями судових, адміністративних та інших органів.
У міжнародній міграції робочої сили беруть участь такі категорії працездатного населення:
o робітники;
o фахівці (експерти);
o представники творчих професій.
За якісним складом вирізняють:
o міграцію робочої сили низької кваліфікації;
o міграцію робочої сили високої кваліфікації;
o міграцію вчених та інших представників інтелектуальної еліти. Згідно з класифікацією ООН постійними працівниками-мігрантами
вважаються особи, які прибувають до країни в'їзду з метою пошуку оплачуваної роботи протягом терміну, що не перевищує одного року.
Транзитною професійною міграцією є міграція робочої сили, передусім управлінців і висококваліфікованих робітників, яка супроводжує прямі інвестиції в економіку зарубіжних країн, тобто відбувається за принципом: "Куди гроші - туди й працівники".
