Економі́чний та монета́рнийсою́з (EconomicandMonetaryUnion) — процес гармонізації економічної та монетарної політики країн-членів Союзу з метою запровадження єдиної валюти — євро.
Був предметом обговорення однієї з двох міжурядових конференцій, які завершили свою роботу в Маастрихті в грудні 1991 року.
У Договорі про ЄС (Маастрихтська угода) передбачається досягнення Економічного та монетарного союзу трьома етапами:
- перший етап (1.07.90 — 31.12.93): вільний рух капіталу між країнами ЄС, тісніша координація економічної політики та співпраця центральних банків;
- другий етап (1.01.94 — 31.12.98): зближення економічної та монетарної політики країн-членів (заради забезпечення стабільності цін і систем державних фінансів), і створення Європейського валютного інституту та Європейського центрального банку (1998 року);
- третій етап (з 1.01.99): остаточне визначення обмінних курсів та запровадження єдиної валюти на валютних ринках і в безготівкових розрахунках; від 1 січня 2002 року введення готівкового євро.
Згідно з Договором про ЄС, для участі в третьому етапі ЕМС держави-члени повинні відповідати кільком критеріям, так званим«критеріям конвергенції». З дванадцяти країн, які висловили бажання брати участь у третьому етапі ЕМС, 1 січня 1999 року виконали вимоги критеріїв конвергенції тільки одинадцять. Греція приєдналася до них пізніше, 1 січня 2001 року. Три «старі» держави ЄС поки що залишаються поза межам зони євра: Сполучене Королівство і Данія скористалися правом на неприєднання, що засвідчив протокол до Договору про ЄС, Швеція ж відклала рішення. Десять нових членів, які вступили до ЄС 1 травня 2004 року, автоматично стали членами ЕМС, але з обмеженим статусом — до зони євро вони поки що не приєдналися.
1 січня 2002 року банкноти та монети нової валюти були запроваджені в обіг у дванадцятьох країнах ЄС, поступово замінюючи національні валюти. 28 лютого 2002 року завершився перехідний період подвійного обігу національних валют і євра. Тепер євро — єдина валюта для понад 300 мільйонів європейців. Подальший успіх Економічного та монетарного союзу пов'язаний з дотриманням бюджетної дисципліни та точнішої координації економічних політик країн-членів.
