Теорія міжнародної торгівлі, заснована на припущенні, що розходження у відносних цінах пояснюються різною забезпеченістю країн факторами виробництва, так само як і теорії абсолютних і порівняльних переваг, ґрунтується на численних допущеннях.
Теорія співвідношення факторів виробництва заснована на численних допущеннях у відношенні факторів виробництва, характеру ринку, виробництва і товарів, велика частина яких — ті ж, що й у теоріях абсолютних і порівняльних переваг. Розходження полягають у тім, що теорія співвідношення факторів виробництва виходить з того, що існують, як і колись, тільки дві країни (країна I і країна II) і тільки два товари (товар 1 і товар 2), один із яких трудомісткий, а іншої — капіталомісткий, і вже два, а не один фактор виробництва (праця — L і капітал — ДО).
Більш того, кожна з країн у різному ступені наділена факторами виробництва. Трудова теорія вартості не відкидається, а доповнюється думкою про те, що в створенні вартості беруть участь крім праці також і інші фактори виробництва. При цьому повній спеціалізації країн на виробництві якого-небудь товару бути не може і технологія в двох країнах однакова. Таким чином, найбільш важливими допущеннями теорії співвідношення факторів виробництва є різна фактороінтенсивність окремих товарів (один товар - трудомісткий, другий - капіталомісткий) і різна факторонасиченність окремих країн (в одній країні капіталу відносно більше, в іншій - відносно менше).
Фактороінтенсивність - показник, що визначає відносні витрати факторів виробництва на створення визначеного товару.
Факторонасиченність - показник, що визначає відносну забезпеченість країни факторами виробництва.
Теорема Хекшера—Оліна - кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона має відносно надлишкові фактори виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона відчуває відносний недолік факторів виробництва.
