Валютні обмеження – законодавча чи адміністративна заборона, лімітування чи регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою та іншими валютними цінностями.
Уперше валютні обмеження у формі зосередження обороту іноземної валюти в руках держави були впроваджені в 1931 р. в Німеччині.
Цілі валютних обмежень:
1) вирівнювання платіжного балансу;
2) підтримання валютного курсу;
3) концентрація валютних цінностей в руках держави для вирішення поточних і стратегічних завдань.
Види валютних обмежень:
1.заборона вільного продажу й купівлі іноземної валюти,
2.обов'язковий продаж (або здача) іноземної валюти державі за офіційним курсом,
3.регулювання процесу вивезення капіталу, грошових переказів ,
4.ліцензування для комерційних банків права здійснювати валютні операції.
Принципи валютних обмежень:
1)централізація валютних операцій в Центральному і уповноважених (девізних) банках;
2)ліцензування валютних операцій – вимагання попереднього дозволу органів валютного контролю для придбання імпортерами чи боржниками іноземної валюти;
3)повне або часткове блокування валютних рахунків;
4)обмеження оборотності валют.
Форми валютних обмежень:
1.валютна блокада — припинення або обмеження валютно-фінансових відносин з блокованою країною аж до заморожування в банках валютних цінностей держави та валюти приватних осіб з метою здійснення на неї економічного і політичного тиску.
А)одностороння - коли одна країна блокує іншу
Б)багатостороння - коли вона здійснюється рядом держав
В) повна — при використанні всіх методів валютно-фінансового впливу аж до заморожування валюти країни, що піддається валютній блокаді
Г) часткова – коли використовуються лише окремі методи валютної блокади
2. Валютний кліринг – це угода між урядами двох або кількох країн про обов’язків залік взаємних вимог і зобов’язань.
Перший двосторонній кліринг був підписаний 14 листопада 1931 р. між Угорщиною і Швейцарією.
3. Офіційне встановлення країною кількох валютних курсів. Встановлюючи множинність валютних курсів, держави диференціюють їх за групами товарів, послуг та цільовим використанням валюти.
Вперше така форма валютних обмежень почала використовуватися під час Великої депресії після світової економічної кризи 1929—1933 р.
