25. Сутність, основні завдання та методи розподільчої логістики

По­нят­тя «роз­поділ» у зв'язку з ко­мерційною діяльністю, в тому числі і збу­то­вою, ви­ко­ри­сто­вується у двох зна­чен­нях

1. Уз­год­жене, або си­сте­ма­тичне, розміщення та по­став­ка товарів.

2. Весь ком­плекс опе­рацій, які здійс­ню­ють­ся з метою по­став­ки товарів і по­слуг в роз­по­ряд­жен­ня спо­жи­вачів.

М. Є. Зал­ма­но­ва впер­ше у російській еко­номічній літе­ра­турі окрес­ли­ла межі роз­поділу, за­про­по­ну­вав­ши по­нят­тя роз­поділу ро­зуміти як:

упа­ку­ван­ня про­дукції;

екс­пе­диційне об­слу­го­ву­ван­ня;

управління збу­том;

збе­ре­жен­ня на складі го­то­вої про­дукції по­ста­чаль­ни­ка;

складсь­ке гос­по­дар­ство для го­то­вої про­дукції;

транс­пор­ту­ван­ня про­дукції до скла­ду спо­жи­ва­ча;

транс­портне гос­по­дар­ство для пе­ре­ве­зен­ня го­то­вої про­дукції.

Роз­подільча логістика - це ча­сти­на за­галь­ної логістич­ної сис­теми, яка за­без­пе­чує найбільш ефек­тив­ну організацію роз­поділу про­дукції, охо­плю­ю­чи си­сте­му то­ва­ро­ру­ху і ви­ко­ну­ю­чи логістичні опе­рації транс­пор­ту­ван­ня, скла­ду­ван­ня, упа­ку­ван­ня та ін.

Роз­подільча логістика спря­мо­ва­на на ком­плексне плануван­ня, управління та фізичне опра­ц­ю­ван­ня по­то­ку го­то­вих виробів у су­про­воді необхідного інфор­маційного, фінан­со­во­го та сервісного по­то­ку від мо­мен­ту здачі-​прий­ман­ня товарів з ви­роб­ництва до за­мовника (спо­жи­ва­ча) з метою оптимізації вит­рат­них та ча­со­вих ха­рак­те­ри­стик за­зна­че­ної ча­сти­ни матеріаль­но­го і нема­теріально­го потоків Го­лов­на мета роз­подільчої логістики - організація роз­подільчої (у да­но­му разі збу­то­вої) діяль­ності відповідно до за­мовлень клієнтів з мінімаль­ни­ми за­галь­ни­ми вит­ра­та­ми .

Вив­чен­ня теорії і прак­ти­ки логістич­но­го мо­де­лю­ван­ня збу­то­вої діяль­ності дає підста­ви вва­жа­ти, що ос­нов­ни­ми за­в­дан­ня­ми розпо­дільчої логістики є:

1) мак­симізація при­бут­ку підприємства при більш по­в­но­му за­доволенні по­пи­ту спо­жи­вачів;

2)  ефек­тивне ви­ко­ри­стан­ня ви­роб­ни­чо­го апа­ра­ту підприємства за ра­ху­нок оп­ти­маль­но­го за­ван­та­жен­ня ви­роб­ни­чих по­туж­но­стей за­мо­в­лен­ня­ми спо­жи­вачів;

3) раціональ­на поведінка на ринку з ураху­ван­ням його постійно змінної кон'юнк­ту­ри.

Ме­то­ди роз­подільчої логістики можна поєднати у дві групи:

1) ме­то­ди мо­де­лю­ван­ня;

2)  ме­то­ди мо­ти­вації.

Необхідність ши­ро­ко­го ви­ко­ри­стан­ня мо­де­лю­ван­ня у роз­поді­льчій логістиці по­яс­нюється як складністю збу­то­вої діяль­ності, так і ос­нов­ним за­со­бом роз­поділу - логістич­ним мо­де­лю­ван­ням. У роз­подільчій логістиці успішно мо­жуть бути ви­ко­ри­стані такі мо­делі, як:

моделі теорії ігор;

моделі теорії черг або теорії ма­со­во­го об­слу­го­ву­ван­ня;

моделі управління за­па­са­ми;

моделі лінійного про­гра­му­ван­ня;

імітаційне мо­де­лю­ван­ня тощо.

Врешті-решт усю мно­жи­ну логістич­них мо­де­лей (що більш до­кладно висвітлюється далі) можна уяви­ти як су­купність фізич­них, ана­ло­го­вих та ма­те­ма­тич­них мо­де­лей.

Фізична мо­дель доз­во­ляє уяви­ти про­цес (явище), що вивчаєть­ся, як пра­ви­ло, в мініатюрі. На­при­клад, мініатюрні моделі складів та транс­порт­них засобів дають мож­ливість змо­де­лю­ва­ти транспор­тно-складські про­це­си. Подібні моделі наочні, уз­год­жені в часі, про­сторі, але об'єктив­но об­ме­жені лише фізич­ним роз­поділом то­варів, скла­до­ви­ми якого є скла­ди, транс­портні за­со­би, ко­мер­сан­ти, перевізники тощо.

Ана­ло­го­ва мо­дель подає роз­подільчу логістику через ана­лог, що сприй­мається як ре­аль­ний збу­то­вий про­цес, але не має вигля­ду та­кого. Це мо­жуть бути графіки (сіткові графіки і моделі), ри­сун­ки (план-​кар­ти розміщення об'єктів), схеми (організаційні струк­ту­ри) тощо. По­ши­ре­ним при­кла­дом ана­ло­го­вої моделі роз­подільчої логі­стики є організаційна схема взаємодії усіх учас­ників збу­то­во­го про­це­су. Ана­ло­го­ва мо­дель знач­но простіша за фізичну, тому ши­рше ви­ко­ри­сто­вується. Ос­нов­ний її недолік - слаб­ка уява про ре­зультати і ре­сур­си на їх до­сяг­нен­ня.

Ма­те­ма­тич­на мо­дель, або сим­волічна, будується на описі ре­ального збу­то­во­го про­це­су за до­по­мо­гою пев­них сим­волів, що ха­рактеризують всі ос­новні озна­ки си­сте­ми. За на­яв­ності до­стат­ньої і до­стовірної інфор­мації, швид­кодіючої об­числю­валь­ної техніки і відповідного про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня ма­те­ма­тичні моделі дають змогу до­сить точно мо­де­лю­ва­ти як збу­то­ву діяльність підприємства в цілому, так і окремі її еле­мен­ти (стадії).

Навіть іде­аль­на мо­дель не при­но­сить ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту, як­що в її реалізації не бу­дуть зацікав­лені ви­ко­навці. Інте­рес до досяг­нення по­став­ле­них цілей ви­ни­кає під вп­ли­вом спо­ну­каль­них моти­вів, тобто мо­ти­вації. Різно­манітність мотивів необ­ме­же­на, як не лімітовані кількість учас­ників збу­то­вої діяль­ності та число факто­рів, що впли­ва­ють на їх поведінку. З певним сту­пе­нем аб­стракції всі спо­со­би мо­ти­вації в межах роз­подільчої логістики можна зве­сти до двох груп:

1)                 матеріальні;

2)                 соціаль­но-​пра­вові.