Виробнича логістика є однією з функціональних областей логістики, що досліджує процеси, які відбуваються в сфері матеріального виробництва. Концепції інтегрованої логістики розглядають процес виробництва, як один із складових процесів на етапі просування матеріалопотоків від постачальника до споживача, і тому вивчення виробничих процесів займає в логістиці одне з провідних місць.
З позиції логістики мета управління виробничим процесом полягає в найбільш ефективному, з точки зору зниження витрат і підвищення якості продукції, управлінні матеріальними потоками і незавершеним виробництвом. При цьому велике значення має виконання завдань внутрівиробничої логістики, до яких, зокрема, відносять:
o оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску готової продукції;
o загальний контроль якості;
o стратегічне і оперативне планування поставок матеріальних ресурсів;
o організація внутрівиробничого складського господарства;
o прогнозування, планування і нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;
o контроль і управління запасами;
o фізичний розподіл матеріальних ресурсів і готової продукції;
o інформаційне і технічне забезпечення процесів управління внутрівиробничими матеріальними потоками і т.д.
З позиції організації виробництва виділяють дві основні концепції: традиційну і логістичну. Логістична концепція організації виробництва включає в себе наступні основні положення:
o відмову від збиткових запасів;
o відмову від завищеного часу на виконання основних і транспорт-но-складських операцій;
o відмову від виготовлення продукції на яку немає попиту з боку покупців;
o усунення простоїв обладнання;
o повне усунення браку;
o усунення нераціональних внутрівиробничих переміщень сировини, матеріалів, напівфабрикатів;
o перетворення постачальників із суперників у повноцінних партнерів.
Традиційна ж концепція, на відміну від логістичної, передбачає:
o постійне та інтенсивне використання обладнання;
o виготовлення продукції якомога більшими партіями;
o утримання максимального страхового запасу матеріальних ресурсів.
Як випливає із зазначених позицій традиційна концепція організації виробництва найбільше підходить для умов ринку продавця, який передбачає максимальне нарощування виробництва продукції, яка, як передбачається, буде реалізована за будь-яких умов. Логістична ж концепція характерна для ринку покупця, на якому покупець "диктує" свої вимоги щодо ціни, розмірів, партій виготовленої продукції. За таких умов виробник повинен постійно вивчати попит, запити споживача а також володіти гнучкими виробничими потужностями, здатними швидко реагувати на зміни попиту.
