В основі визначення партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення.
Економічний розмір замовлення (EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Уілсона:
(1)
де А – вартість подачі одного замовлення, грн.; S – потреба в товарно-матеріальних цінностях за визначений період, од. (річний обсяг продажу); І – витрати на зберігання одиниці запасу, грн.
У формулі Вільсона враховуються лише витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Формула застосовується за таких умов:
1) величина попиту постійна і відома;
2) час поставки є постійним і відомим;
3) витрати поставки не залежать від величини партії;
4) наявне повне задоволення попиту;
5) витрати утримання запасів прямо пропорційні до їх величини;
6) немає запасів у дорозі;
7) витрати складування не залежать від величини замовлення;
8) необмежений горизонт планування;
9) не допускається можливість вичерпання запасів;
10) без обмеження доступності капіталу.
На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це пов'язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати певний зиск, якщо взяти до уваги такі фактори: знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель, інші уточнення.