Однією з найважливіших концепцій логістики є системний підхід. Логістика сама по собі утворює певну систему — мережу взаємопов'язаних функцій і процесів, мета яких — оптимальне управління потоками матеріалів, інформації, коштів тощо.
Системний підхід — це формалізований метод, який застосовується для глибокого розуміння взаємозалежностей між складовими частинами чогось цілісного, єдиного.
Системний підхід — це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Це означає, що кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли складається з окремих, розподілених підсистем. Системний підхід дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємозв'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні та зовнішні зв'язки.
Системний аналіз будь-якого об'єкту передбачає виконання таких етапів:
формулювання проблеми: визначення об'єкта дослідження, мети, формування критеріїв для вивчення об'єкта та управління ним;
виділення досліджуваної системи та її структуризація;
формування моделі досліджуваної системи та оптимізація управління нею.
Системний підхід як методологічний базис логістики означає, що всі логістичні функції і процеси необхідно розглядати з точки зору того, як вони впливають один на одного, на інші елементи або види діяльності, з якими вони взаємодіють, і, відповідно, як останні впливають на логістичну діяльність. Іншими словами, загальний результат логіс-тичної діяльності будь-якого суб'єкту повинен бути більшим, ніж сума результатів кожної функції або процесу.
