Головна ідея логістики – організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача. Таким чином, мета логістики – це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції
Найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення «шести правил логістики»:
*продукт – потрібний продукт;
*кількість - у необхідній кількості;
*якість – необхідної якості;
*час – необхідно доставити у потрібний час;
*місце – у потрібне місце;
*витрати – з мінімальними витратами.
До основних завдань логістики відносять:
*здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних процесах;
*розробка та удосконалення способів управління матеріальними потоками;
*багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів;
*стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;
*раціональне формування господарських зв’язків;
*оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;
*визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;
*оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруу;
*скорочення часу перевезень;
*швидка реакція на вимоги споживачів;
*гарантування якісного після продажного обслуговування.
Практика реалізації методології логістики виражається через її функціональні важелі. З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики
1. Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами.
2.Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам.
3.Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої та минулої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей.
4.Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю, за мінімальних витрат.
Логістика як наука з управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками включає в коло своїх інтересів значну частину сфери економічного життя суспільства. У зв’язку з цим для формалізації наукових досліджень і практичних розпробок вона розбивається на декілька напрямів:
1.З масштабами розроблюваних проблем логістика поділяється:
-Макрологістику;
-Мікрологістику.
У сферу досліджень макрологістики включаються процеси, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівні.
Логістика на даному рівні виражається в проведенні глобальної логістичної стратегії, яка полягає у формуванні стійких торгово-економічних зв’язків між окремими країнами і регіонами на основі територіального розподілу праці сформованої спеціалізації та міжгалузевого кооперування.
Мікро логістика займається комплексом питань з управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об’єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв’язків.
2. За характером управління логістика поділяється на:
- зовнішню;
- внутрішню.
Зовнішня логістика займається питанням регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб’єкта господарювання.
Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалення господарської діяльності, пов’язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств.
