Логістика походить від грецького слова «logistike», що означає мистецтво обрахунків, обмірковувати. Усю сукупність визначень логістики можна об'єднати в дві групи.
Одна з них трактує логістику як напрямок господарської діяльності, що полягає в керуванні матеріальними й інформаційними потоками в сферах виробництва і обігу. Інша - розглядає логістику як міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних і інформаційних потоків.
Логістика – наука про організацію, планування, контроль і регулювання руху матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі, від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.
Логістика – це науково-практична діяльність, яка базується на інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і забезпечує поставку товарів «точно в строк».
Активне використання військового терміну у чисто економічних цілях почалося з середини 60-х років XX ст., і сталося це із ряду причин:
o перетворення ринку продавця у ринок покупця, внаслідок чого загострюється конкурентна боротьба за споживача, що вимагає об'єднання зусиль всіх учасників товароруху (виробництва, оптової та роздрібної торгівлі) з метою створення інтегрованої системи, яка б найбільш повно задовольняла потреби споживачів за рахунок зниження собівартості продукції і підвищення якості поставок;
o енергетична криза, яка змусила шукати нові шляхи економії ресурсів, і, відповідно, призвела до зниження собівартості продукції;
o науково-технічний прогрес, зокрема комп'ютеризація управління, що дозволило максимально використовувати та опрацьовувати логістичну інформацію, з метою максимальної злагодженості та високої координованості зусиль всіх учасників логістичної системи.
Починаючи із 60-х років логістика пройшла три основні етапи, на протязі яких відбувалося її вдосконалення та розширення сфер діяльності.
Перший етап - 60-ті рр.. характеризується застосуванням логістичного підходу в сфері товарообігу, внаслідок чого в єдину систему інтегруються складське господарство і транспорт. Вони починають працювати на один економічний результат за єдиним графіком і єдиною узгодженою технологією. Відбувається об'єднання таких завдань розподілу як оптимізація частоти і розміру партій товару, шо постачається; оптимізація розміщення і функціонування складів; оптимізація транспортних маршрутів і графіків тощо. Дана система діє за принципом безпосереднього реагування на щоденне коливання попиту та збої у процесі розподілу продукції. Основними показниками результативності роботи виступає частка затрат на транспортування та інші операції з розподілу продукції у загальній сумі виручки від продажу.
Другий етап - 80-ті рр. В цей період в систему логістики підприємств включається планування виробничого процесу, завдяки чому виникла можливість скоротити запаси готової продукції; підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання та обробки замовлень; покращити можливість використання устаткування. Роботу системи логістики, при цьому, оцінюють виходячи із зіставлення даних кошторису і реальних витрат. У цей період відбувається:
o швидке зростання вартості фізичного розподілу;
o зростання професіоналізму менеджменту;
o довгострокове планування у сфері логістики;
o широке застосування інформаційних технологій, їх впровадження в логістику;
o централізація фізичного розподілу;
o різке скорочення запасів у логістичній системі;
o визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просування матеріального потоку до місця кінцевого споживання.
Третій етап - відбувається в даний час. На цьому етапі здійснюється повне об'єднання всіх учасників процесів постачання, виробництва і розподілу в єдину логістичну систему. До додаткових функцій логістичних систем на даному етапі відносять: доставку сировини на підприємство, прогнозування збуту, виробниче планування, управління запасами сировини та незавершеного виробництва, проектування систем логістики тощо.
