ситуаційний підхід - концепція, що затверджує, що оптимальне рішення конфлікту є функція факторів середовища в самій організації (внутрішні змінні) і в навколишнім середовищі (зовнішні змінні).
Ситуаційний підхід створює методологічну передумову для об'єктивного психологічного дослідження особистості в діяльності, у розвитку; дає можливість моделювати характеристики конфліктної ситуації в динаміку, у структурних і функціональних трансформаціях, обумовлених мінливим ситуаційним контекстом життєдіяльності або професійної діяльності.
Предметом вивчення ситуаційних підходів у дослідженні конфліктів стали зовні спостережувані конфлікти і їхні поведінкові параметри. У рамках ситуаційних подань конфлікт є форма реакції на зовнішню ситуацію. Найбільший внесок у вивчення ситуаційної детермінації конфлікту вніс М. Дойч, що визначає конфлікт як наслідок об'єктивного зіткнення інтересів протилежних сторін.
Прихильники ситуаційного підходу зосереджують увагу на аспекті невідповідності мети й засобів діяльності існуючим умовам. Тому в рамках ситуаційного підходу з'являється можливість обговорювати проблему зміни й модифікації діяльності, підстроювання її під існуючі умови. К.Левін виводив конфлікти не із внутрішніх процесів самої психіки, а з аналізу проблем, що виникають у життєвій ситуації індивіда. Цінність теорії конфліктів К.Левіна полягає в тім, що він зв'язує внутріособистісний конфлікт і поводження.
Ситуаційний стиль взаємодії вчителі й учня, на думку Абрамової Г.С., характеризується трьома різновидами: ситуаційний (ситуативний), операіційний, ціннісний. Ситуативний проявляється в тім, що учень сприймається вчителем, як засіб рішення педагогічного завдання. Стиль по типі: «роби те, що роблю я». Операційний стиль характеризується принципом «роби в такий же спосіб, як я», тобто вчить дитини будувати свою діяльність із урахуванням умов дії. Ціннісний стиль взаємин у загальному виді може бути виражений так «людина - міра всього». Це обґрунтування дій не тільки з позиції їхньої об'єктивної будови, але й з позиції взаємозалежності в плані людської діяльності (1988).
