Процес розв’язання будь-якого конфлікту складається, як мінімум, із трьох етапів. Перший – підготовчий, що передбачає діагностику конфлікту. Другий - розробка стратегії розв’язання конфлікту й технології здійснення відповідних заходів. Третій - безпосередня практична діяльність із розв’язання конфлікту (реалізація комплексу методів і коштів). Як самостійний процес діагностика конфлікту включає:
а) опис його видимих проявів (сутички, зіткнення, кризи й т.д.);
б) визначення рівня розвитку конфлікту;
в) виявлення причин конфлікту і його природи (об'єктивний і суб'єктивний);
г) вимір інтенсивності;
д) визначення сфери поширення конфлікту.
Розробка стратегій розв’язання конфлікту здійснюється з урахуванням можливих моделей вирішення конфліктних проблем й принципів управління конфліктом. Серед різноманітних стратегій виходу з конфліктних ситуацій найбільше часто використаються чотири. Кожна з них має свої достоїнства й недоліки й може бути використана залежно від обставин, часу на рішення й кінцевих цілей:
1. Мниме залагоджування - за своєю сутністю це примус до мирової угоди без усунення причин, що викликали конфлікт.
2. Перемога однієї зі сторін - сутність цієї стратегії полягає у визнанні переваги позиції однієї з конфліктуючих сторін, її правоти, чинності й підпорядкуванні їй іншої сторони.
3. Компроміс – стратегія, що формується на основі угоди обох сторін на при взаємних поступках і терпимості до позиції супротивника при збереженні несхожості основних позицій, поглядів, думок, відносин.
4. Інтеграція - основа цієї стратегії полягає у взаємному примиренні й згоді, досягнутій за рахунок зміни поглядів і відносин, знаходження загальних позицій, інтересів, цілей, способів діяльності й поводження, що задовольняють протиборчі сторони.
Загальний алгоритм виходу з конфліктної ситуації містить у собі таку сукупність послідовних дій:
аналіз конфліктної ситуації;
виявлення особистісних особливостей учасників конфлікту;
збирання різноманітної інформації про конфлікт;
вибір стратегії управління конфліктною ситуацією;
співбесіда з учасниками конфлікту;
конкретні кроки щодо усунення причин конфлікту;
створення суспільної думки, спрямованого на розв’язання конфлікту;
використання за необхідності правових або адміністративних заходів щодо усунення причин конфлікту.
