До загальнонаукових відносяться наступні 9 принципів вивчення конфліктів. Принцип розвитку. Даний принцип потребує при вивченні конфліктів виявляти тенденції в їхній еволюції — поступовому, тривалому, безупинному розвитку конфлікту від одних форм до інших, частіше від простих до більш складних. Принцип загального зв'язку. зміст цього принципу полягає в тому, що, вивчаючи конфлікт, необхідно не обмежуватися розглядом його окремих елементів, а прагнути досліджувати максимально більшу кількість зв'язків конфлікту з іншими явищами і між його під структурами. Принцип системного підходу. Аналізуючи конфлікти, необхідно розглядати їх як складно організовані об'єкти, що складаються з ієрархічно пов'язаних підсистем і входять у свою чергу як підсистеми в системи більш високого рівня. Принцип конкретно-історичного підходу. Показує необхідність врахування в процесі вивчення конфліктів усіх конкретних умов, у яких вони розвиваються: місця, часу, конкретної обстановки, яка склалася в конкретному колективі. Принцип об'єктивності. Він потребує від конфліктолога мінімізувати вплив особистих і групових інтересів, установок, інших суб'єктивних факторів на процес і результати дослідження конфліктів. Принцип міждисциплінарності. Орієнтує конфліктолога на максимально широке використання досягнень усіх галузей конфліктології. Принцип наступності. Вимагає максимально повного знання конфліктологом усього, що зроблено з проблеми конфлікту у цій науці, яку він представляє. Принцип еволюціонізму. Необхідно виявляти і враховувати основні закономірності еволюції конкретних видів конфліктів при їхньому дослідженні. Принцип особистісного підходу. Цей принцип запозичується з психології, яка виступає системоутворюючою наукою у взаємодії галузей конфліктології. Щодо конфліктології він формулюється як необхідність виявлення й врахування конкретної особистісної специфіки певних людей, що виступають центральною ланкою конфліктів практично всіх рівнів.
