Давні часи. VII-VI ст. до н. є. Китайські мислителі думали, що джерело розвитку всього існуючого — у взаєминах, притаманних матерії позитивних (янь) і негативних (інь) сторін, які знаходяться в постійному протиборстві .
Стародавня Греція. Геракліт зробив спробу розкрити причину руху, подати рух речей і явищ як необхідний, закономірний процес, який народжується у боротьбі протилежностей. До цього періоду належать перші повідомлення, що стосуються ролі такого соціального конфлікту, як війна. Геракліт вважав війну батьком і царем усього сущого, а Платон розглядав її як найбільше зло.
Середні віки. Хома Аквінський , розвиваючи думку про допустимість воєн у житті суспільства, визначив ще одну умову справедливої війни: для неї повинна бути “авторизована компетенція”, тобто санкція з боку державної влади. Хоча в цілому, на його думку, “війна і насильство завжди є гріхом”.
Школо Макіавеллі вважав конфлікт універсальним і безперервним станом суспільства з огляду на порочну природу людини, прагнення різних груп людей до постійного і необмеженого матеріального збагачення. Еразм Роттердамський відзначав, що “війна солодка для тих, хто її не знає” і вказував на наявність власної логіки конфлікту, який почався і розростається подібно до ланцюгової реакції, втягуючи в орбіту свого впливу все нові шари населення і країни. Гуго Гроцій допускав можливість війни між суверенними державами, в якій обидві сторони переконані у власній правоті. Його міркування заклали основу для подальшого поняття нейтралітету.
Френсіс Бекон уперше піддав ґрунтовному теоретичному аналізу систему причин соціальних конфліктів усередині країни. Виникненню конфліктів сприяє зневага государями думок сенату і станів, політичні помилки в управлінні, поширення чуток і пліток, а також “пасквілі і крамольні промови”.
Новий час. Жан-Жак Руссо Спочатку існує “природний стан”, коли люди вільні і рівні, потім розвиток цивілізації приводить до втрати стану рівності, волі і щастя, і, нарешті, уклавши “суспільний договір”, люди знову знайдуть утрачену гармонію суспільних відносин, “вічний мир” і згоду.
В ідеях німецького філософа Іммануіла Канта проглядається зв'язок з ідеями Ж.-Ж. Руссо про “суспільний договір”.На думку німецького філософа Георга Гегеля головна причина конфлікту полягає в соціальній поляризації між “нагромадженням багатства”, з одного боку, і “прив'язаного до праці класу”, — з іншого. Будучи прихильником сильної державної влади, Гегель виступав проти смут і безладдя всередині країни, які розхитують державну єдність. Він вважав, що держава представляє інтереси всього суспільства і зобов'язана регулювати конфлікти.
Проблема боротьби за існування займала центральне місце у вченні англійського біолога Чарльза Дарвіна (1809-1902). Зміст його теорії біологічної еволюції викладено в книзі “Походження шляхом природного відбору, чи збереження сприятливих порід у боротьбі за життя”, виданої в 1859 р. Головна ідея цієї роботи сформульована в самій назві — розвиток живої природи здійснюється в умовах постійної боротьби за виживання, що і складає природний механізм відбору найбільш пристосованих видів.
