Формування і регулювання фінансових інвестицій

 Цінні папери— це грошові документи, що засві­дчують право володіння або кредитні відносини, визначають взаємини між особою, яка їх випустила (емітентом), та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також мож­ливість передачі грошових прав іншим особам. Цінні папери мо­жуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери пере­даються здебільшого способом повного індосаменту (передатним написом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), а цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Дуже важливо знати, що цінні папери можна використати для здійснен­ня розрахунків між суб'єктами господарювання або як заставу для забезпечення платежів і кредитів.
Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що зас­відчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому і гарантує участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна за ліквідації акціонерного товариства.
Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейовани­ми і простими. Громадяни мають право бути власниками, як пра­вило, іменних акцій. Обіг останніх фіксується в книзі реєстрації ак­цій відповідних товариств. До неї вносяться відомості про власни­ка акцій, час їхнього придбання та кількість у кожного акціонера. Щодо акцій на пред'явника, то реєструється лише їхня загальна кількість.
Привілейовані акції дають власникові переважне право на одер­жання дивідендів, а також на першочергову участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації.

Випуск усіх видів акцій акціонерним товариством здійснюєть­ся в розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна дер­жавного підприємства в разі перетворення останнього на акціонерне товариство. До цього треба додати, що привілейовані акції можуть бути випущені на суму, що не перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства.
Облігацією є цінний папір, що засвідчує внесення її власником певної суми грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента повернути власнику облігації в обумовлений строк номінальну її вартість з виплатою фіксованого відсотка. Облігації всіх видів роз­повсюджуються серед юридичних і фізичних осіб на добровільних засадах. Випускаються облігації двох видів: 
1) облігації внутріш­ньої державної та місцевої позик; 
2) облігації підприємств. Вони можуть бути іменними і на пред'явника, відсотковими та безвідсотковими (цільовими), такими, що вільно обертаються або з обмеже­ним обігом.
Облігації внутрішньої державної і місцевої позик випускають­ся на пред'явника. Обов'язковим реквізитом цільових облігацій має бути зазначення товару (послуги), під який (яку) вони випускають­ся. Облігації, що призначаються для відкритого продажу з наступ­ним вільним обігом (крім безвідсоткових облігацій), повинні мати купонні листки на виплату відсотків.

Кошти, одержані від реалізації облігацій позичкового характе­ру, направляються відповідно до державного та місцевого бюджетів, а також до позабюджетних фондів місцевих адміністрацій. Випла­та доходу на придбані облігації здійснюється згідно з умовами їхнього випуску. Проте дохід на облігації цільової позики (безвідсоткові облігації) не виплачується. Власникам таких облігацій надається лише право придбати відповідні товари або послуги, під які випущено цей вид цінних паперів. Якщо ціна товару на момент його одержання перевищуватиме вартість облігації, то власник одержує товар за ціною, зазначеною в облігації, а коли товар стане дешевшим, власнику виплачується різниця між вартістю облігації та ціною товару.
 

Казначейські зобов’язання України — вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового дохо­ду. Випускаються три різновиди казначейських зобов'язань: 
а) дов­гострокові — з терміном чинності від 5 до 10 років; 
б) середньострокові — від 1 до 5 років; 
в) короткострокові — до одного року. 
 

Кошти від реалізації казначейських зобов'я­зань спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.
Ощадний сертифікат за формою і змістом — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого стро­ку як самого депозиту, так і відсотків на нього.
Ощадні сертифікати можуть бути строковими (під певний до­говірний відсоток на визначений термін) або до запитання, імен­ними та на пред'явника. Іменні ощадні сертифікати обігу не підля­гають, їхнє відчуження іншим особам не допускається. Цей вид цінних паперів (як і облігації) фізичні особи можуть придбати тільки за рахунок особистих коштів, а підприємства (організації) — за рахунок чистого прибутку, що залишається в їхньому розпоряд­женні.
 

Вексель є окремим видом цінних паперів, який засвідчує без умовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Розрізняють простий і переказний вексель Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власнику векселя після зазначеного строю відповідну суму. Переказний вексель (тратта) — це письмовий на каз векселедержателя (трасанта), адресований платнику (трасату) сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у визначений строк. При цьому трасат стає боржником тільки після того, як акцептує вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставивши ш ньому свій підпис.
 

У процесі обігу вексель передається одним держателем іншо­му з допомогою передавального напису — індосаменту. Вексельні зобов'язання можуть бути додатко­во гарантовані за допомогою авалю — вексельного поручництва Своєчасна оплата векселя погашає всі вексельні зобов'язання. У разі відмови від платежу векселедержатель може вчинити судовим позов проти акцептанта. Крім того, якщо вексель не акцептоване або не оплачено, він має право вимагати сплати векселя способом регресу (зворотної вимоги) від інших відповідальних осіб (вексе­ледавця, індосанта, аваліста), солідарне зобов'язаних перед векселедержателем.
Сукупність різних видів цінних паперів, що випускаються і перебувають в обігу в Україні, поділяють на три групи. До першої з них належать пайові цінні папери, за якими емітент не несе зобо­в'язання повернути кошти, Інвестовані в його діяльність, але які засвідчують участь у статутному фонді, надають їхнім власникам право на участь в управлінні справами емітента та одержання час­тини майна за ліквідації емітента.