1. Значення нормування оборотних коштів:
2. 1) правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва;
3. 2) нормування оборотних коштів дає змогу їх ефективного використання;
4. 3) від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності;
5. 4) обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.
6. І. Нормування оборотних коштів у виробничих запасах У складі виробничих запасів нормуються такі групи оборотних активів: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети.
7. Здійсненню розрахунків передує визначення повного переліку видів перелічених матеріальних цінностей, що використовуються, а також кола постачальників вихідних матеріальних ресурсів.
8. Норматив оборотних коштів щодо сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за формулою:
9.
10. • транспортний запас — визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача;
11. • підготовчий час — час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів;
12. • технологічний запас — включає час на підготовчі операції (сушіння лісоматеріалів, розкроювання матеріалів);
13. • поточний (складський запас) — норма оборотних коштів залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. У норму оборотних коштів, як правило, включають поточний запас у розмірі 50 % тривалості інтервалу між поставками;
14. • гарантійний запас — створюється з метою запобігання наслідків можливих перебоїв у постачанні. Норма оборотних коштів на страховий запас встановлюється, як правило, в межах 50 % поточного запасу.
