Офшорні банки організуються приблизно з тією самою метою, що й офшорні компанії. Головним завданням є мінімізація оподатковування.
Офшорний банк має такі особливості:
• необхідний розмір сплаченого статутного капіталу для реєстрації набагато менший, ніж в інших країнах;
• банк має практично повне звільнення від податків;
• вимоги щодо резервування та інших банківських нормативів у офшорах, як правило, набагато ліберальніші, ніж у інших країнах, а валютний контроль за операціями поза країною відсутній;
• банк не має права працювати з резидентами країни реєстрації банку.
Можна сказати, що офшорні банки утворили ще одну важливу ланку транснаціональних банків, і в сучасних умовах їх не оминає практично жодна фінансова схема транснаціонального капіталу у світі.
Таким чином, до початку XXI ст. сформувалася розгалужена, багатошарова і багатофункціональна система ТНБ, що забезпечує основні потреби транснаціонального капіталу і становить інсти-туційну основу функціонування міжнародних фінансових ринків.
