У загальній системі цін оптово-посередницькі та роздрібні ціни на споживчі товари посідають найважливіше місце. Вони визначають пропорції обміну споживчих товарів на доходи населення, а тому істотно впливають на сферу розподілу й обігу, формують пропорції, що складаються між попитом і пропозицією, а отже, визначають рівень життя населення держави.
Оптово-посередницька ціна є ланкою, що пов'язує виробника продукції (послуг, робіт) з підприємствами, які просувають цю продукцію на ринок. При цьому посередницькі підприємства переробляють виробничий асортимент у споживчий, закуповуючи вироби великими партіями і фасуючи їх дрібнішими партіями для роздрібної торговельної мережі. Кінцева ціна посередницького підприємства складається з таких елементів:
\Цінова політика торговельного підприємства полягає в розробці та встановленні такої торговельної надбавки, яка має забезпечити торговельному підприємству відшкодування його витрат і отримання прибутку. Водночас цінова політика торговельного підприємства суттєво відрізняється від цінової політики підприємства виробника.
Мета цінової політики торговельного підприємства - визначити рівень торговельної надбавки, який би забезпечував відшкодування витрат обороту торговельного підприємства, отримання прибутку, а також розробити заходи постійного коригування торговельної надбавки залежно від змін кон'юнктури ринку.
Принципи формування цінової політики торговельного підприємства мають таку ж спрямованість, як і на будь-якому іншому підприємстві. Розглянемо основні з них.
1. Цінова політика торговельного підприємства повинна бути повністю скоординована, доповнювати загальну економічну політику підприємства і бути спрямованою на ефективне здійснення цієї політики.
2. Визначення характеру і кон'юнктури ринку, на якому реалізується товар, узгодження цінової політики зі станом ринку, передбачення змін у попиті та пропозиції, урахування окремих сегментів ринку, на яких діє підприємство.
3. Урахування при розробці цінової політики організаційних особливостей діяльності торговельного
підприємства, до якихналежать рівень спеціалізації підприємства, обсяги торговельної мережі, тип магазину, форми реалізації товару, канали товароруху та ін.
4. Урахування при розробці цінової політики торговельного підприємства рівня і культури торговельного обслуговування споживачів.
5. Самостійність визначення торговельної надбавки дає змогу торговельному підприємству сформувати цінову політику сегмента ринку (або ринку загалом) на окремі товари або групи товарів. А це, у свою чергу, уможливлює формування торговельним підприємством загальної позиції.
6. Торговельне підприємство безпосередньо взаємодіє зі споживачами, які мають різні рівні доходів, попиту, різні смаки й вимоги до товарів. Швидко реагувати на зміни цих чинників можливо насамперед через кінцеву розроблену ціну і її елемент - торговельну надбавку. Іншими словами, торговельне підприємство повинно розробляти таку цінову політику, що дасть можливість швидко реагувати на зміни потреб споживачів і буде гнучкою. Розробка цінової політики торговельного підприємства складається з кількох етапів, які мають такий самий зміст, як і етапи розробки цінової політики будь-якого підприємства.
На першому етапі визначаються основна мета цінової політики і її спрямованість залежно від загальної економічної політики підприємства, а також стану і кон'юнктури ринку.
35. Показники кон'юнктури українських товарів на світових ринках.
36.
