Одним Із найважлівішіх показніків простої кон'юнктури споживчого Ринку є Його місткість. Цей Показники застосовується при вівченні Всіх товарних рінків. З подивимось загальногосподарської кон'юнктури місткість Ринку розраховується на Основі балансового методу за такою схемою:
С = Р + R - Е + І В± D (М) + Е 0 - I 0 , (4)
де С - місткість ринків (повне споживання товару на Певної Ринку Країни);
Р - національне виробництво товару в окремій Країні; |
R - Залишок товарних запасів на складах підпріємс
віготовлювачів у певній Країні;
Е - експорт;
І - імпорт;
D (М) - зниженя (збільшення) запасів товарів у продавців и споживачів товарів у конкретній Країні;
Е 0 - непрямий експорт;
I 0 - непрямий імпорт.
Місткість же конкретного виду споживчого товару грунтується на зіставленні сумарной обсягово показніків попиту и Предложения товару (виробництва и реалізації) на ринку того чи іншого виду. Для окремого спостерігача визначення місткості Ринку є Досить складаний Завдання, Що потребує трівалого годині и Залучення великого обсягах інформації про Всіх контрагентів, які Працюють Із ЦІМ видом товару.
Таким комплексним Показники, Що відбіває процес купівлі-продажу товару, є товарообіг. Це сумарной Показники продаж товару за всіма актами купівлі-продажу. За Ознакою покупця розрізняють оптовий и роздрібний товарообіг.
Товарообіг оптовий - Це купівля товарів Торговий фірмамі для організації Подалі масового споживання. Товарообіг роздрібний - купівля товару населенням для особистого споживання. Сукупність усіх продажів утворює валовий товарообіг, а звільнений від повторного Рахунка - чистий товарообіг.
При розшіренні промислового виробництва у фазах пожвавлення и піднесення зростають и обороті внутрішньої торгівлі; біля фазах кризи и депресії виробництво скорочується, зніжуються сумарні Вінницький національний товарообігу, підвіщується Рівень торгівлі імпортнімі товарами. Показники виробничої и торгової кон'юнктури мают послідовний хвілеподібній зв'язок. Взаємозв'язок Між ними здійснюється через просування товарних запасів. Просування товарних запасів досягає максимуму на качанів кризи, коли почінається спад виробництва, и скорочується до мінімуму при переході з Фазі депресії у фазу пожвавлення. При цьому виробництво Вже почінає розшірюватіся.
Збільшення товарних запасів у віробніків І Торгівельне посередніків свідчіть про зниженя попиту и погіршення кон'юнктури. І навпаки, розсмоктування запасів говорити про підвіщення попиту и поліпшення кон'юнктури.
Поновлення товарного запасу Протяг визначеного терміну характерізується швідкістю товарообігу:
С = Q / Зсер (5)
де С - швідкість товарообігу, загальна кількість оборотів;
Q - товарообіг;
3сер - середній товарний запас.
Середні товарні запаси розраховуються за формулою середньої хронологічної моментального ряду дінамікі запасів:
(6)
де n - число дат, на які обліковані запаси;
3 i - торба товарних запасів на Певної дату, и = 1, ..., n .
Швідкість товарообігу оберніть терміну товарного обертання:
З = t / B (7)
де t - число днів у періоді;
В - годину обертання, днів.
Найважлівіше значення для оцінкі збутової и торгової кон'юнктури має споживчий Попит.
З подивимось кон'юнктури Ринку Варто віділяті мікропопіт (на окремі товари) и макропопіт (на групи товарів). Іноді Під макропопітом розуміють регіональний Попит; а Під мікропопітом - Попит окремого споживачів.
за щаблем задоволення розрізняють Попит:
а) задоволеній (реалізованій) - Попит покрівається пропозіцією;
б) незадоволеній, обумовлених наявністю грошів, Що не можут буті обміняні на товари через відсутність останніх у продаж;
в) прихований незадоволеній, коли Замість Бажанов товару, відсутнього у продаж, нав'язується Інший, гіршій за якістю;
г) відкладеній - накопиченням грошів для Следующая придбання товару;
д) чітко сформульованій, зорієнтованій на визначеня вид товару;
е) альтернативний, Що пріпускає визначеня Вибір;
є) імпульсівній, Що віявляється у момент Знакомства з товаром;
ж) такий, Що формується, - зорієнтованій на товари, які масово галі не випускають.
Найважлівішім Показники, Що візначає внутрішній товарообіг, є Показники платоспроможності попиту населення.
ВІН візначається розмірамі заробітної плати, індексамі вартості життя, розмірамі споживчого кошика, а кож розміром споживчого кредиту.
Розмірі номінальної заробітної плати використовують для оцінювання Зміни платоспроможності попиту. Їхнє збільшення Може свідчіті про зростання попиту. Проти в умів інфляції номінальна заробітна плата не відбіває кон'юнктури платоспроможності попиту. Показники, Що відображає Втрати населення від інфляції, є ІНДЕКС вартості життя, Який розраховується діленням вартості набору товарів и услуг, куплених Протяг року середней сім'єю, на вартість такого ж набору у порівнюваному году. Зіставлення дінамікі ставок заробітної плати з індексом вартості життя Дає можлівість оцініті реально зміну платоспроможності попиту.
Наприклад, ЯКЩО Рівень номінальної заробітної плати підвіщівся на 10%, альо при цьому ІНДЕКС вартості життя зріс на 8%, то реальна підвіщення платоспроможності попиту населення стає Усього 2%.
Розмірі и дінаміка заборгованості населення Із споживчого кредиту кож є Показники оцінкі платоспроможності попиту. Розширення споживчого кредиту на якійсь годину Може штучно збільшуваті Попит.
34.
