Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх
(характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх
факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства,
характер ринку праці тощо). Вплив останніх конкретизується у таких
параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність активного
(працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропозиція
робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили.
Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що
отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід
практичної діяльності.
Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати
участь інші працездатні особи на основі тимчасового трудового договору
(контракту).
Всі працівники підрозділяються на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема, до першої групи —відносяться працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони.До другої групи входять працівники структур, які хоч і знаходяться на балансі підприємства, але не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва, а саме: житлово-комунального господарства, дитячих садків та ясел, амбулаторій, учбових закладів.
У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства
поділяється звичайно на такі категорії: керівники, спеціалісти,
службовці, робітники.
1.Керівники — це працівники, що займають посади керівників підприємств та
їх структурних підрозділів.
2.Спеціалістами вважаються працівники, що займаються
інженерно-технічними, економічними та іншими роботами.
3.До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку
та оформлення документації, облік та контроль, господарське
обслуговування
4.Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних
цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою
пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін.
5.Молодший обслуговуючий персонал.6.Учені.
Поділяють персонал підприємства за професіями та спеціальностями.
Професія — це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує
відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність — це більш або менш вузька різновидність трудової
діяльності в межах професії.
Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їх
можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності.
Кваліфікація ~ це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що
визначають ступінь підготовленості працівника до виконання
професійних функцій обумовленої складності.
Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їх
можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності.
Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій або іншій посаді. Відрізняють
спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені
та звання), спеціалістів вищої кваліфікації (працівники з вищою
спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів
середньої кваліфікації (працівники з середньою освітою та деяким
практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники, що займають
відповідні посади — інженерні, економічні, але не мають спеціальної
освіти).
За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи:
висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані.
Вони виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову
професійну підготовку .
