пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

19. Роль прямих іноземних інвестицій для розвитку НІК

В останні десятиріччя країни Південно-Східної Азії перетворилися на особливо привабливий об'єкт для вкладень капіталу. Субрегіон став місцем перехрещення політичних інтересів провідних промислово розвинутих держав, Що породжує прагнення закріпитися в ньому економічно. З економічної точки зору важливо також те, що у 80-х роках країни, що розвиваються, не зіткнулися з труднощами при виконанні зовнішніх боргових зобов'язань (тільки на Філіппінах проблема заборгованості перетворилася в боргову кризу, 1983 р. уряд Філіппін змушений був звернутися до кредиторів з проханням про реконструкцію боргу). Тому становище в даних країнах, за винятком Філіппін, з точки зору привнесення капіталу в цілому, оцінювалося кредиторами як відносно безпечне.

Для країн, що розвиваються, характерні порівняно великі розміри внутрішнього ринку, відносно сприятливі умови для створення ефективних експортоорієнтованих промислових підприємств: держави мають багаті природні ресурси (особливо Індонезія та Малайзія), порівняно дешеву робочу силу, добре кваліфіковану на рівні як виробничого, так і управлінського персоналу. Рівень заробітної плати в НІК "другої хвилі" значно нижчий не тільки від промислово розвинутих держав, а й від НІК Східної Азії. Уявлення про рівень заробітної плати в окремих країнах і територіях Азії дають наступні дані (1990 p., в дол.): Важливим виявляється й те, що порівняно розвинуті країни субрегіону мають відносно високий рівень подушевого доходу, демонструють стабільні й високі темпи економічного розвитку, мають добре розвинуту виробничу інфраструктуру. А головне - уряди країн Південно-Східної Азії проводять комплексну, послідовну політику стимулювання капіталовкладень (внутрішніх і зовнішніх) у ті галузі економіки, де вони можуть забезпечити найбільшу віддачу. Рішуче проводиться боротьба з бюрократизацією системи управління. Наприклад, у Малайзії кожний вкладник капіталу може поскаржитися на невиправдані затримки й штучні проблеми безпосередньо голові уряду. Створюються експортно-виробничі зони, зони вільної торгівлі, де інвесторам надаються податково-фінансові преференції. Від 1986 р. компанії, які здійснюють капіталовкладення у важливі та перспективні галузі, одержують "піонерний статус", який дає право на звільнення від 35% прибуткового податку (а інколи й на 100%), від 4% податку на розвиток. Ці пільги надаються на період від п'яти до десяти років, а як виняток - продовжуються й надалі. Наприклад, на о. Лабуан (Малайзія), який був перетворений на сховище від податків, вони ліквідовані повністю.

Іноземний капітал надходив у НІК Південно-Східної Азії в позичковій та підприємницькій формі. У 1990 р. питома вага позичкового капіталу складала понад 78% (тоді як у 1981 р. - 87%) від загального обсягу фінансових коштів, які надійшли в країни, що розвиваються. Сюди належить і так звана "офіційна допомога розвитку" - 42,5% від загального обсягу фінансових коштів, надання якої покликане сприяти створенню оптимальних умов для ефективного функціонування приватного капіталу. Взагалі простежується певна послідовність у просуванні позичкового капіталу в країни, що розвиваються. Спочатку це державна допомога розвиткові, потім кредити на здійснення великих інвестиційних проектів, тоді експортні кредити і, нарешті, кредити й позики на сплату зовнішньої заборгованості.

Щодо НІК Швденно-Східної Азії, то у 80-ті роки позичковий капітал брав участь у створенні промислової інфраструктури: він надходив як по приватній, так і по державній лінії на дво- та багатосторонній основі на пільгових і комерційних умовах. Головними донорами позичкового капіталу були США та Японія.

Але хоч загальний обсяг позичкового капіталу значно перевершував розміри прямих іноземних інвестицій, які надходили до НІК Південно-Східної Азії, саме на їхній основі значно сформувалися напрями участі НІК у регіональному та взагалі міжнародному поділі праці. Нижче наводяться дані про загальний обсяг нагромадження прямих інвестицій у країнах ПСА у 1980- 1989 pp. (млн дол.) та їхніх головних інвесторів:

Головними іноземними інвесторами в регіоні стали США та Японія, менше західноєвропейські країни - Великобританія, Німеччина. Але більшу роль починають відігрвати "перехресні" інвестиції НІК Східної та Південно-Східної Азії. Основна частина їхнього загального обсягу припадає на капіталовкладення НІК Східної Азії в економіку країн Асоціації, що пов'язано з переміщенням сюди частини технологічно простих і трудомістких підприємств. До таких галузей належать харчова, металообробна промисловість, виробництво простої електроніки

 

 

 


21.01.2014; 02:16
хиты: 196
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь