Банківський менеджмент як самостійний вид банківської діяльності передбачає, що менеджер є незалежний від власності на капітал банку, в якому він працює. Він може володіти акціями банку, а може і не мати їх, працюючи за наймом на посаді менеджера. Робота менеджера — це продуктивна робота, що виникає в умовах комбінування високотехнологічного банківського процесу з високим рівнем спеціалізації працівників і забезпечує зв'язок та єдність усього процесу банківської діяльності на рівні банку загалом, філії або відділення.
З точки зору банківського менеджменту під банківською діяльністю мається на увазі діяльність банку з метою одержання прибутку.
Основним завданням менеджменту є визначення мети діяльності банку на найближчу і віддалену перспективи з урахуванням оцінки потенційних можливостей банку та забезпечення їх відповідними ресурсами.
Розрізняють завальні та специфічні цілі діяльності банку. Загальні, або стратегічні, цілі відображають концепцію розвитку банку загалом, специфічні розробляються в рамках загальних цілей з основних видів банківської діяльності.
Банківський менеджмент має власний економічний механізм. Його механізм охоплює такі елементи:— внутрішньобанківське управління;— управління банківськими операціями.
Кінцева мета банківського менеджменту — забезпечення прибутковості діяльності банку шляхом раціональної організації операційного процесу, розвитку техніко-технологічної бази, ефективного використання кадрового потенціалу при одночасному підвищенні кваліфікації тощо.
основні принципи організаційного процесу діяльності банку такі:— функціональна побудова;— відповідність меті банку;— ієрархія владних повноважень та рівнів організації;— спільні й координовані дії;— раціоналізація управління;— цілісність та відповідність умовам зовнішнього середовища;— забезпечення контролю;— регламентація діяльності персоналу;— забезпечення операційною і достатньою інформацією.
