Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн.
На валютний курс впливають такі фактори: 1)стан платіжного балансу 2)рівень інфляції 3)співвідношення між попитом і пропозицією кожної валюти 4) міграція капіталів між країнами 5)політична стабільність, 6) економічна кон'юнктура 7)стійкість валюти і довіра до неї.
Завищений валютний курс призводить до підвищення внутрішніх цін вище за світові, до зниження конкурентоспроможності товарів і послуг й ефективності експорту, відбувається відтік капіталу з країни.
Валютна політика — сукупність заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), які здійснюються державними органами, центральними банками та міжнародними валютно-фінансовими організаціями у сфері валютних відносин і втілюються у валютному регулюванні.
За термінами проведення розрізняють поточну та довготермінову валютну політику. Поточна валютна політика — повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку, її мета — забезпечення нормального функціонування валютної системи (національної та міжнародної), підтримання рівноваги платіжних балансів. Довготермінова політика- довготермінові заходи, які полягають у поступовій зміні валютного механізму.Її найважливішими методами є міждержавні переговори та угоди в межах МВФ.
Встановлення курсу іноземних валют у національних називається котируванням валют. На практиці банки використовують пряме та зворотнє котирування.
Пряме котирування- певна кількість іноземної валюти виражається у національних грошових одиницях. Зворотнє котирування – певна кількість національної валюти виражається у іноземній.
Конвертована валюта — національна грошова одиниця, що має здатність вільно (через купівлю-продаж) обмінюватися на іноземні валюти, виконувати функції світових грошей.
3 форми конвертованих валют:
1)вільна 2) частково конвертована 3) неконвертована
Вільно конвертована валюта — форма конвертованості, за якої кожна особа має право обмінювати будь-яку кількість своєї національної валюти на іноземну валюту, розраховуватися нею за експортно-імпортні операції, депонувати її в різних банках.
Частково конвертована (обмежено конвертована) валюта —форма конвертованості, за якої допускається лише зовнішня кон-вертованість, тобто вільне використання валюти іноземними особами (юридичними й фізичними) і лише в поточних, а інколи лише у зовнішньоторговельних розрахунках.
Неконвертована валюта — національна валюта, щодо якої держава повністю забороняє будь-які операції з її обміну на іноземну або дозволяє це робити за згодою уповноважених валютних органів.
Щоб досягти повної конвертованості національної валюти, необхідно домогтись: 1) високого рівня конкурентоспроможності національної економіки; 2) належного рівня розвитку інфраструктури у соціальне орієнтованій економіці; 3) високого рівня продуктивності праці й ефективності економіки.
