За умов будь-якої ринкової структури підприємство намагається максимізувати свій прибуток, вибираючи для цього відповідний обсяг виробництва. Максимізація прибутку – це максимізація різниці між валовим виторгом і валовими витратами (TR - TC).
Якщо прибуток П=TR-TC, то максимальне значення функції П знаходиться з рівняння (TR)'-(TC)' =0, або MR-MC=0, MR=MC.
При досконалій донкуренції MR=P, тому умовою максимізації прибутку при ДК є виконання рівності MR=MC=P.
За інших рівних умов для встановлення максимуму свого прибутку підприємство може використовувати два порівняльні методи: за першим порівнюються величини загального виторгу і загальних витрат (сукупний підход), за другим — зіставляються граничні величини виторгу та витрат (граничний підход).
Сукупний підхід: До кривої TC проводимо дотичні, паралельні кривій TR. У точках дотику опускаємо перпендикуляри на вісі і знаходимо шукане Q*.
Граничннй підхід: Частина кривої MC, яка знаходиться між кривими ATC та AVC, є кривою пропозиції фірми (оскільки при зміні цін виробляється така кількість товару, при якій MC перетинає криву MR=P).
