Двофакторна виробнича функція, або ізоквантна варіація факторів виробництва моделює виробничий процес, в якому змінними є обсяг використання двох факторів виробництва.
Ізокванта – це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів (праці та капіталу), які дають змогу отримати обнаковий обсяг виробництва продукції. Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг виробництва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта. Сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску продукції називається картою ізоквант.
Отже, різні комбінації факторів виробництва забезпечують виробництво певної кількості продукції, а це означає, що ці фактори деякою мірою є взаємозамінними. Взаємозвязаність виробничих ресурсів у кожній точці ізокванти є різною. Для означення рівня взаємозвязаностіи використовують граничну норму технологічної замінм (MRTS). Ця величина показує, на скільки одиниць має зменшитися виробничого споживання одного ресурсу в обмін на збільшення кількості споживання іншого ресурсу на одиницю за умови, що обсяг виробництва залишається незмінним. Наприклад, гранична норма технологічної заміни праці капіталом визначається за формулою,
а капіталу працею
.
Можливості взаємозаміщення факторів виробництва знаходяться в діапазоні від випадку, коли фактори ідеально взаємозамінні (мал.1) до виробничої функції із жорско фіксованою пропорцією їх використання (мал .2).
Нижче подано графік ізоклінного заміщення.
Заміщення можливе
