Заощадження – частина грошових доходів населення, що витрачається на споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому.
Виділяють мотивовані і немотивовані заощадження домогосподарств. Основні мотиви для здійснення заощаджень можна об'єднати в такі групи:
— придбання дорогих товарів;
— непередбачувані витрати;
— витрати майбутніх періодів (весілля, освіта);
— звичка заощаджувати кошти;
— заощадження з метою отримання прибутку.
Немотивовані заощадження домогосподарств виникають внаслідок перевищення платоспроможності над рівнем потреб. Це може відбуватися у таких випадках:
— рівень доходів досить великий, тобто домогосподарство має змогу задовольнити нинішні потреби;
— рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів;
— У державі реалізується ефективна політика, спрямована на підвищення рівня заощаджень домогосподарств.
За характером мобілізації заощадження домогосподарств поділяють на організовані та неорганізовані. Організовані заощадження — заощадження населення, мобілізацію і розміщення яких здійснює банківська система або небанківські фінансово-кредитні установи. Неорганізовані грошові заощадження населення — заощадження, що зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах. До неорганізованих заощаджень належать також зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних металів, дорогих товарів тривалого користування тощо