Державний борг – розмір заборгованості держави на конкретну дату перед своїми кредиторами за всіма вилученими і непогашеними борговими зобов’язаннями та відсотками, які необхідно сплатити за користування залученими коштами
Поділяється на:
- Вн. державний (представлений заборгованістю юр та фіз. ос своєї країни, тобто резидентами)
- Активний держ. борг(виник. внаслідок дискретних заходів урядів країни)
- Пасивний держ. борг (створ. автоматично внаслідок виник. бюджетного дефіциту)
- Зовнішній(заборгованість нерезидентам, міжнародним фін-кредитним організаціям)
- Капітальний(сума усіх випущених боргових зобов’язань держави і непогашених боргових зобов’язань, у тому числі відсотків, Які вона повинна виплатити)
- Поточний(сума витрат держави на погашення зобов’язань, за якими настав термін сплати, а також на виплату процентів на термін)
Чистий борг – сума зобов’язань держави без урахування відсотків за користування позиками
Державний борг вимірюється у грошових одиницях або відсотках до ВВП
Осн причини зов боргу:
- Витратний характер економіки
- Енергетична залежність від зовнішніх ринків
- Скорочення експортних операцій
- Недосконалість механізму обслуговування зов боргу
Кредитори:
- Міжнародний валютний фонд
- Світовий банк
- Європейський банк реконструкцій та розвитку
Ріст державного боргу – зростання витрат його обслуговування, яке складається з погашення позик і виплати відсотків за ними, уточнення та зміни умов погашення
Внутрішній борг має переваги над зовнішнім. Насамперед, це обумовлено тим, що обслуговування вн боргу не зменшує фінансового потенціалу держави, в той час як зовнішні запозичення спричиняють відплив капіталу за межі держави. Платоспроможність держави за вн позиками забезпечується всім майном, що перебуває у власності держави; за зов позиками – залежить від сальдо торговельного балансу. Його позитивне значення означає достатню можливість держави виконати зовнішні зобов’язання та урегулювати свфій платіжний баланс.
