пользователей: 21211
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Суть, призначення, роль і функції держбюджету

Державний бюджет відображає відносини між державою, ЮО та ФО з приводу формування централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення добробуту населення та ін. сусп. потреб. За Ю характером держ. бюджет є законом, який приймається найвищим законодавчим органом країни. За матер. змістом він є централізованим грошовим фондом держави.

Призначення держ. бюджету:

  • Планування бюджетних показників доходів і витрат на певний період.
  • Утворення централізованого фонду грошових коштів необхідного для функціонування держ. та її органів
  • Використання централізованого фонду грош. коштів.

Функції:

  1. розподільча
  2. контрольна

Розподільча ф-я:

  • дозволяє сконцентрувати грош. кошти у розпорядженні держ. та викор. їх на задоволення загальнодерж. потреб
  • їй притаманний багатовидовий та багаторівневий перерозподіл коштів
  • об’єктом розподільчих процесів є НД, а іноді НБ

Контрольна ф-я:

  • відображає: на скільки своєчасно та повно фін. ресурси потрапляють у розпорядження держ; чи відповідають розміри держ. централізованих ресурсів потребам; як фактично склад. пропорції у розподілі бюдж. коштів; чи ефективно та за цільовим призначенням викор. бюдж. кошти.
  • охоплює всіх учасників сусп. в-ва
  • відображає ек. процеси, що відбув. в усіх структурних ланках ек.
  • об’єктом є рух бюдж. коштів.

Поняття, класифікація, причини дефіциту бюджету

Бюджетний дефіцит – перевищення видаткової частини бюджету над дохідною.

Причини:

  1. кризові явища в ек.
  2. інфляція та збільш. її розмірів
  3. збільш. видатків на управління
  4. непередбачувані надзвичайні обставини
  5. залежність від імпортних енергоносіїв
  6. надмірне зростання соц. витрат порівняно з темпами зрост. ВВП
  7. від’ємне сальдо платіжного балансу держ.
  8. мілітаризація ек. у мирний час

Класифікація:

  • За формою прояву: відкритий, прихований
  • За причинами виникнення: вимушений, свідомий
  • За напрямами держ. фінансування: активний, пасивний

Заходи щодо зниження рівня бюдж. дефіциту:

  • Зміни у с-мі оподаткування
  • Зниження витрат на управління та оборону
  • Ліквідація дотацій збитковим підприємствам
  • Збільшення ролі місцевих бюджетів
  • Перехід від бюдж. фінансування до кредитування

Джерела фінансування бюдж. дефіциту:

  • Грошово-кредитна емісія
  • Збільш. податкових надходжень
  • Випуск держ. цінних паперів
  • Запозичення у центрального банку
  • Зовнішні джерела фінансування

Бюджетний устрій і бюджетна система

Бюджетний устрій – організація і принципи побудови бюдж. с-ми, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюдж. с-ми країни. Він визначається з урахуванням держ. устрою та адм.-терит. поділу держави.

Бюджетна система – це сукупність усіх видів бюджетів, що базуються на ек. відносинах і регулюються нормами права.

Ланками бюдж. с-ми:

  1. Державний бюджет
  2. Місцеві бюджети: бюджети АРК, обласні, районні, місцевого самоврядування
  3. Бюджети місцевого самоврядування: бюджети міст, сіл, селищ, громадських об’єднань.

Принципи побудови:

  • принцип єдності означає існування єдиного розрахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Він забезпечується єдиною правовою базою, бюджетною класифікацією, формами бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу, грошовою системою, соціально-економічною, політикою;
  • принцип збалансованості - це повноваження на здійснення витрат бюджету, які повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
  • принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами Державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи влади місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів та правом відповідних органів державної (місцевої) влади визначати напрями використання коштів відповідно до законів України, а також самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;
  • принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті усіх надходжень та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади та місцевих органів;
  • принцип обґрунтованості - формування бюджету на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави на основі розрахунків надходжень та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
  • принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягти запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та отримати максимальний результат при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
  • принцип субсидіарності - розподіл видатків між бюджетами різних рівнів, повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
  • принцип цільового використання бюджетних коштів - кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;
  • принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливості і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
  • принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;
  • принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

 

  1. Бюджетний процес: стадії, учасники

Бюджетний процес – регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Основні етапи бюджетного процесу: 1) складання проектів бюджетів (складання проектів бюджетів всіх рівнів належать до компетенції органів виконавчої влади і відбуваються у відповідності із прогнозами і програмами соціально – економічного розвитку. Кабмін у травні на основі узагальнених прогнозованих показників, підготовлених Мінфіном і Мінекономіки, приймає постанову про основні засади складання проекту бюджету. Проект закону вноситься до Кабміну до 15 серпня поточного року. Проект розглядається урядовими комітетами і подається на розгляд на засідання Кабміну до 25 серпня. Не пізніше 15 вересня кабмін подає проект до ВР); 2) розгляд і прийняття закону про державний бюджет, рішень про місцеві бюджетів (не пізніше 20 вересня міністр фінансів представляє проект закону на пленарному засіданні ВР. Голова комітету ВР з питанням бюджету доповідає про відповідність проекту закону вимогам Бюджетного кодексу. Протягом 10 днів проект закону готують до першого читання, яке розпочинається з доповіді голови комітету ВР з питань бюджету щодо висновків і пропозицій до проекту закону, які голосуються в цілому, або постатейно. Проект закону повинен бути прийнятий до 1 грудня. Голова ВР підписує закон і направляє його президенту, який протягом 15 днів повинні його підписати і оприлюднити протягом 10 днів. Через 10 днів після оприлюднення бюджет вступає і дію); 3) виконання бюджету (з 1 січня бюджет виконується за розписом, який затверджується міністром фінансів у місячний термін після набрання чинності законом про державний бюджет. Виконання бюджету закінчується 31 грудня); 4) підготовка і розгляд звіту про виконання бюджету і ухвалення рішення щодо нього ( ручний звіт про виконання бюджету, складеного Мінфіном подається кабміном до ВР пізніше 1 травня року наступного за звітний. Рахункова палата протягом двох наступних тижнів готує висновки щодо використання бюджетних коштів і в двотижневий термін ВР розглядає цей звіт. За результатами ВР приймає постанову про затвердження звіту про виконання бюджету).  

Учасники: органи та посадові  особи, які наділені бюджетними повноваженнями.

Економічна суть, призначення держ. доходів

Державні доходи – це грошові відносини, які складаються між державою, ЮО і ФО в процесі вилучення частини вартості сукупного суспільного продукту, формування фондів фін ресурсів.

Осн. джерело формування: ВВП, частину якого використовує держава. Ця частина ВВП переходить у власність держави і складає державні доходи.

Об’єкт: вартість суспільного продукту і частково НБ

Суб’єкти: держава, ЮО і ФО

Значення: фінанси забезпечення виконання функцій держави та її органів на місцях; стимулювання процесів розширеного виробництва;контроль за реалізацією державних програм.

Державні доходи – це той показник Д держави, який відображає не лише відносини щодо розподілу сукупного сусп. продукту, а й місце держ. у процесі відтворення. Крім того, держ. доходи відображають рух грош. коштів від різних суб’єктів господарювання та верств населення. Державні доходи поділяються: централізовані (доходи, які акумулюються державою в ЦФГК, формуються за рахунок податкових надходжень, доходів від ЗЕД, платежів населення, ресурси державних позабюджетних фондів); децентралізовані (доходи під-в, установ,організацій; формуються за рахунок грошових коштів і надходжень самих підприємств. Джерела державних доходів: зовнішні, внутрішні.

Класифікація державних доходів

  1. В залежності від рівня централізації
  • Централізовані (доходи, що формуються державою та місцевими органами самоврядування)
  • Децентралізовані (формуються юр та фіз. ос)
  1. В залежності від методів формування
  • Податкові
  • Неподаткові
  1. В залежності від джерел формування
  • Внутрішні (сукупний сусп. продукт, НД, НБ)
  • Зовнішні (ек. ресурси інших країн)
  1. В залежності від умов залучення
  • Зворотні (позики…)
  • Беззворотні (податки)

Методи мобілізації держ. доходів:

  1. Податковий метод – загальнодержавні та місцеві податки, обов’язкові збори та платежі, які є примусовим вилученням частки національного доходу на користь держави
  2. Позиковий метод (кредити) – залучення державою тимчасово вільних фін ресурсів, юр та фіз ос, інших країн та міжнародних фінансово-кредитних установ, сплата відсотків за їх використання
  3. Емісійний метод (грошова та кредитна) – проведення грошової та кредитної емісії, які надають можливість державі сформувати додаткові фін ресурси

Доходи держ. бюджету

Доходи бюджету – це та частина ресурсів, створених у суспільстві, яка централізується на рівні держави для виконання нею відповідних функцій

Класифікація

  1. Згідно з БКУ
  • Податкові
  • Неподаткові
  • Доходи від операцій з капіталом
  • Трансферти
  1. Залежно від повноти зарахування до бюджету
  • Закріплені
  • Регульовані
  1. За умовами повернення
  • Зворотні
  • Незворотні
  1. За регулярністю надходження
  • Звичайні
  • Надзвичайні
  1. За способом зарахування
  • Доходи загального фонду бюджету
  • Доходи спеціального фонду бюджету
  1. За методами залучення
  • Податкові
  • Неподаткові

Податкові надходження – передбачені податковими законами україни загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі

Поділяються на 6 груп:

  1. Податок на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості
  2. Податки на власність
  3. Внутрішні податки на товари та послуги
  4. Збори за спеціальним використанням природних ресурсів
  5. Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції
  6. Інші податки

Неподаткові надходження:

  1. Доходи від власності та підприємницької діяльності
  2. Адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного продажу
  3. Надходження від штрафів та фін санкцій
  4. Інші неподаткові надходження
  5. Власні надходження бюджетних установ

Доходи від операцій з капіталом -  це доходи бюджету, що мобілізуються неподатковими методами:

  1. Надходженням від продажу основного капіталу
  2. Від реалізації державних запасів товарів
  3. Від продажу землі і нематеріальних активів

Трансферти – це кошти, одержані від органів держ. влади, АРК, органів місцевого самоврядування, ін. держав або міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі.

Державні доходи:

  • Держ. бюджет: держ. (централіз.)+місц. (децентраліз.)
  • Держ. цільові фонди (централізовані + децентралізовані)
  • Доходи держ. підпр. (децентралізовані)

Держ. і комунальний кредит


11.03.2015; 23:35
хиты: 429
рейтинг:0
Общественные науки
экономика
финансовая экономика
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь