Розподільча ф-я:
- дозволяє сконцентрувати грош. кошти у розпорядженні держ. та викор. їх на задоволення загальнодерж. потреб
- їй притаманний багатовидовий та багаторівневий перерозподіл коштів
- об’єктом розподільчих процесів є НД, а іноді НБ
Контрольна ф-я:
- відображає: на скільки своєчасно та повно фін. ресурси потрапляють у розпорядження держ; чи відповідають розміри держ. централізованих ресурсів потребам; як фактично склад. пропорції у розподілі бюдж. коштів; чи ефективно та за цільовим призначенням викор. бюдж. кошти.
- охоплює всіх учасників сусп. в-ва
- відображає ек. процеси, що відбув. в усіх структурних ланках ек.
об’єктом є рух бюдж. коштів
Фінансове планування —планування процесів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів.
Об'єкт: фінансова Д держави, суб’єктів господарювання та ін. учасників сусп. життя.
Суб’єкт: окремі підпр., установи, організації, відомства, фін. органи, органи держ. управління на місц. рівні та ін.
Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі.
Основні завдання:
- втілення розроблених стратегічних завдань у конкретні фінансові показники;
- забезпечення відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування;
- виявлення внутрішніх резервів збільшення доходів і їх мобілізація;
- обґрунтування найбільш вигідних напрямів інвестиційної політики;
- контроль за оптимальним формуванням та ефективним використанням фінансових ресурсів тощо.
Принципи фінансового планування:
- наукова обґрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них;
- комплексність, яка полягає в єдності фінансової політики, єдиній методології фін. розрахунків;
- безперервність, яка означає взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів;
- оптимальність, що означає незмінність показників фін. планів;
- стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.
Фінансове планування включає:
- фінансове прогнозування (перспективне планування) — дослідження та розроблення на довгострокову перспективу ймовірних шляхів розвитку фінансів суб'єктів господарювання і держави, які забезпечують їхнє стабільне фінансове положення у майбутньому (перспективні фінансові плани складають на період, більший одного року);
- поточне фінансове планування — процес визначення майбутніх доходів та напрямів використання фінансових ресурсів суб'єктів економічної діяльності, що має на меті реалізацію їх фінансової стратегії у більш короткостроковому періоді (поточні фінансові плани складають на один рік);
- оперативне фінансове планування — процес синхронізації у часі грошових надходжень і витрат з метою реалізації поточних фінансових планів і конкретизації їх показників
Методи:
- Розрахунково-аналітичний метод (розрахунок планових показників шляхом корегування фінансових показників базового періоду на ймовірні зміни в плановому періоді та визначення впливу різних факторів на ці показники)
- Метод коефіцієнтів (поширення встановлених раніше тенденцій на майбутній період або перенесення вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об'єктів. Цей метод надзвичайно простий у застосуванні, але має і суттєвий недолік: разом з коефіцієнтом на наступний період механічно переносяться всі негативні явища, які мали місце у попередньому періоді. Внутрішні резерви, як правило, не вишукуються. Метод коефіцієнтів використовують при індексації основних засобів, дооцінці товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з інфляцією, плануванні прибутку, величині власних оборотних активів тощо)
- Нормативний (розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і нормативів (нормативи утворення фондів грошових коштів, норми амортизаційних відрахувань, нормативи розподілу прибутку, норми витрат у бюджетних установах тощо). Цей метод є більш ефективним за умови, що норми і нормативи відповідають таким вимогам: є науково обґрунтованими, прогресивними (тобто орієнтованими на кращий досвід) і стабільними)
- Метод математичного моделювання (дає змогу з певною ймовірністю визначити динаміку показників залежно від зміни факторів, які впливають на розвиток фінансових процесів у майбутньому)
- Балансовий (відповідність видатків джерелам їхнього покриття та узгодженість усіх розділів фінансового плану, в результаті чого досягається збалансованість плану)
Етапи:
- Аналіз виконання показників фінансових планів за попередній період
- Розрахунки доходів і видатків на плановий період
- Залансування доходів і видатків фінансового плану
