Управління фінансами – сукупність прийомів, форм та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт з метою досягнення конкретних результатів (здійснюється на макро- та мікрорівнях)
Об'єкти: різні види фін. відносин, централізовані та децентралізовані фонди грошових коштів.
Суб'єкти: фін. служби, підпр., організ., установ, податкова служба, держ. казначейство, контрольно-ревізійна служба, інші органи, які мають забезпечувати виконання управлінських ф-й держави у сфері фінансів.
Фінансовий апарат – сукупність усіх організаційних структур, що здійснюють загальне управління фінансами в державі.
Елементи:
— фінансове планування займає важливе місце в управлінні фінансами, тому що саме в ході планування кожен суб'єкт господарювання оцінює свій фінансовий стан, виявляє резерви збільшення фінансових ресурсів, напрямки їх ефективного використання;
— оперативне управління, як комплекс заходів, що проводяться на основі оперативного аналізу конкретної фінансової ситуації. Мета оперативного управління — досягти максимального ефекту при мінімальних затратах шляхом своєчасної зміни фінансових відносин, маневрування фінансовими ресурсами;
— фінансовий контроль, який пронизує всі стадії управлінської діяльності і в той же час має велике самостійне значення. В процесі контролю співставляються фактичні результати із запланованими, виявляються резерви.
Види:
Стратегічне управління — це управління на перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцнення аграрнопереробного комплексу, а також вирішення соціальних проблем
Оперативне управління – визначення фін. ресурсів щодо забезпечення впровадження фін. тактики. Здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних фондів, страхових організацій, фінансові служби міністерств, підприємств та організацій і т.п.
