Людина – жива істота, що має певні потреби, задовольняє їх у процесі виробництва за допомогою спілкування і здатності свідомо і цілеспрямовано перетворювати світ і саму себе.
Ознаки людини: 1. частина природи, бо живе в природному середовищі, 2. діяльна істота – виготовляє засоби для існування 3. предметна істота – втілює в результаті своєї діяльності свій розум, інтереси, потреби 4. мисляча істота – свідомо ставиться до свого буття, пізнає світ. 5. суспільна істота – спілкується з подібними собі істотами, формує мову.
Особистість – конкретний вираз сутності людини, цілісне втілення і реалізація в ній системи рис і якостей суспільства. Невід’ємними рисами особистості є самосвідомість, ціннісні орієнтації, соціальні відносини, відповідальність за свої вчинки. Слово особистість спочатку позначало маску акторів, а потім стало позначати самого актора та його роль. Індивід стає особистістю, коли залучений до суспільних відносин, до спілкування з людьми. Отже практична діяльність являє собою основу формування і розвитку особистості. Суспільні риси особистості: розум, мудрість, емоції, рішучість, навички, вміння. Моральні якості – гуманізм, людяність, доброта, милосердя, совість, терпимість. Одна з перших типізацій особистості здійснена на основі тотожності характеру, темпераменту людей. Пізніше ці ж ідеї розвивав німецький філософ Іммануїл Кант, які поділяв і науково обґрунтовував Іван Павлов. За параметрами психіки прийнято виділяти чотири головні типи особистості: сангвінічний - висока нервово-психічна активність, різноманітність та багатство міміки, емоційна вразливість і виразність, мобільність тощо; холеричний - надзвичайно висока нервово-психічна активність і енергійність дій, різкість і стрімкість рухів, висока імпульсивність, яскравий вираз емоційних переживань, певна неврівноваженість, нестриманість, запальність; меланхолічний - стриманість та приглушеність моторики, значна емоційна реактивність, глибина та стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх виразі; флегматичний - низький рівень активності поведінки й стриманість, повільність дій, спокійність міміки, мови, постійність та глибина почуттів і настрою.
