пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Кордіогносія П. Юркевича. Філософські ідеї в творчості І. Франка. Формування Київської філософської школи.

Основні засади «філософії серця» Юркевич виклав у праці «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого»

Змістом  "філософії серця" є оригінальна філософська система, в центрі якої знаходиться вчення про "серце" як символ внутрішнього світу, людських переживань.

Серце в філософії Юркевича – це скарбник і носій усіх тілесних сил людини; центр душевного й духовного життя людини; центр усіх пізнавальних дій душі; центр морального життя людини, скрижаль, на якому викарбуваний природний моральний закон.

Людина пізнає навколишній світ за допомогою розуму, а пізнати красу й таємничість світу можна тільки серцем. За П.Д.Юркевичем, розум - вершина, а серце - коріння духовного життя. Філософ сформулював надзвичайно важливу думку про те, що знання тільки тоді засвоюються людиною, коли вони зігріті її почуттями, переживаннями, "падуть на її серце". Лише такі знання можуть стати діяльною силою духовного світу людини. Процес формування людської особистості тісно пов'язаний зі становленням системи ставлень до дійсності. Із "серцем" Юркевич пов'язує унікальність, неповторність розвитку кожної людської особистості. Завдяки серцю уявлення, почуття і вчинки людини набувають особистісного спрямування та індивідуального забарвлення. Не тільки людська індивідуальність, а й моральна діяльність визначається найтоншими порухами серця. "Серце" - основа діяльності душі й морального вчинку.

Тільки серце здатне виражати й розуміти такі душевні стани, які не доступні абстрактному мисленню, розуму. П. Юркевич доводить, що знання виявляє себе не в голові, а в серці, оскільки воно стає душевним станом людини.

І. Франко був видатним письменником, істориком, економістом та філософом. Сам Франко визначає свою світоглядну позицію як раціоналізм. На думку Франка матерія є первинною, а свідомість вторинною. В центр своєї філософії Франко ставить людину і формулює головний закон людяності суть якого в тому, що «неробство – зло, а праця добро». Праця  у розумінні Франка – єдине, що здатне творити і удосконалювати людську душу, вселяти в неї почуття гідності і правди. Найвищою цінністю на землі є не просто людина, а правдивий живий чоловік, бо така людина – носій духу. Духовний світ людини – її найдорожче надбання. Франко визнавав об’єктивну закономірність суспільного розвитку. Він вважав, що історію творять трударі. Його філософські погляди просякнуті атеїзмом. У церковниках він вбачав розповсюдження темряви, душителів науки і культури.

Що стосується вітчизняної філософії, то на сучасному етапі можна говорити про Київську філософську школу,  започатковану свого часу академіками П.Копніним та В.Шинкаруком,  до якої належать М.Попович, С.Кримський, І.Бичко, В.Табачковський, В.Горський та інші вчені.    
Представниками Київської філософської школи досліджуються проблеми логіки та методології науки, філософської антропології, питання вітчизняної філософії та культури і багато інших. Про результати діяльності цієї школи свідчать численні конференції, симпозіуми, семінари, публікації.


хиты: 582
рейтинг:0
Гуманитарные науки
философия
общественные науки
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь