Екологічні проблеми—це проблеми,пов’язані з впливом на природне середовище
діяльності людини, що спричинює порушення структури та функціонування природних систем(екосистем, ландшафтів) і викликає негативні соціальні,
економічні та інші наслідки. Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, тому що всі негативні зміни оцінюютьс яз точки зору значимості для
людини та умов її існування.
З огляду на порушення певних компонентів середовища(чи екосистеми) екологічні
проблеми розділяють на такі основні групи:
1.
атмосферні(радіологічне, хімічне, механічне, теплове забруднення атмосфери);
2.
водні(вихолощення та забруднення вод, забруднення морів і океанів);
3.
геолого-геоморфологічні(інтенсифікація негативних геологічних процесів,
порушення рельєфу та геологічної будови– селі, зсуви, землетруси);
4.
земельні, або грунтові(забруднення грунтів, ерозія, вивітрювання, засоленн
5.
біотичні(знищення рослинності, деградація лісів, пасовищ, скорочення видового
різноманіття та ін.);
6.
комплексні(ландшафтні) — спустелювання, зниження біорізноманіття, порушення
режимів природоохоронних територій та ін.
По основным экологическим последствиям изменения природы выделяют следующие
экологические проблемы и ситуации:
•
антропоэкологические, по изменению условий жизни и здоровья населения;
•
природно-ресурсные, связанные с истощением и утратой природных ресурсов,
ухудшающие хозяйственную деятельность на территории;
•
ландшафтно-генетические, обусловленные нарушением целостности ландшафтов,
утратой генофонда, потерей уникальных природных объектов.
Існують інші підходи до класифікації екологічних проблем, для чого використовують багато різних критеріїв, наприклад, причини
виникнення(еколого-промислові, еколого- транспортні і т.д.), складність(прості, складні і т.д.), масштаб(локальні, регіональні і т.д.),
тривалість(короткотермінові і т.д.), та ін.
Механізми вирішення екологічних проблем:
Перш за все- реалізація такої екологічної політики, яка спрямована на запобігання
виникненню нових проблем і поглиблення існуючих.
Підходи і механізми:
- формування екологічної свідомості(навичок прийняття екологічно виважених рішень на рівні кожного члена суспільства, екологічної поведінки)
шляхом освіти, інформування та залучення до діяльності
- посилення регулювання природокористування, охорони довкілля та екологічної безпеки(розвиток законодавства, стандартів, нормативів та
забезпечення їх суворого дотримання)
- розвиток науки і технологій, спрямованих на удосконалення виробничих та інших процесів з метою зменшення чи повного припинення негативного
впливу на навколишнє середовище