Глобалізація ( від англ. «Global» -всесвітній ) -термін, який використовується для
характеристики сучасних економічних, соціальних, політичних, торгових, фінансових,
транспортних, трудових, міграційнх, інформаційних, комунікаційних таі інших процесів
всеохоплюючого(всесвітнього) характеру.
Історичні етапи глобалізації:
Сучасна глобалізація підготовлена багатьма історичними процесами:
1. Деякі дослідники вважають,що початковими формами глобалізації була торгівля та
захоплення нових територій(5 тис. років тому);
2.Інші знаходять елементи глобалізації в епоху античності ( а саме у створенні імперії
Олександра Македонського, 1V ст. до нашої ери, коли були завойовані землі від
Середноземномор»я до Інду, куди рушили потоки переселенців;
3. Інші ведуть відлік глобалізації від Великих географічних відкриттів, коли «світ
замкнувся», тобто практично не залишилось невідомих земель;
4.Наприкінці19ст-початку20 ст. ступінь інтегрованості національних економік у
світовий економічний процес був дуже значним. ( цьому сприяла1-ша світова війна, коли були перезподілені вже поділені ринки. В результаті
світової бійні лідером стали США. Це проявилось, зокрема у Великій економічній депресії1929-1933 р.р., коли економічна криза в США відкинула
назад цілі регіони).
5.У50-70 роках20 ст. бу ло відновлено тенденції до глобалізації.Основними віхами на
шляху глобалізації стали:
- вільна торгівля;
-революції в техніці та технології;
-інформатизація;
-зниження митних кордонів;
-втрата національною валютою свого «патріотизмі» (долар став домінуючою валютою);
- перемога капіталу над національними інтересами;
- глобальна геополітична революція 20ст ( що призвело до розпаду колишніх імперій –
австро-Угорської, Німецької, Російської, Британської, Французької, Португальської, Радянського Союзу). Саме розпад колишніх імперій зробив
державні кордони більш прозорими для переміщення4-х«і» ( інвестицій, індустрій, інформації і індивідів);
6. Сучасний етап розвитку глобалізації -для сучасної світової економіки є характерним
стрімкий розвиток процесів транснаціоналізації, у якому рушійною силою виступаю
ТНК(транснаціональні корпорації).За даними ООН нині у світі існує понад65тисяч
ТНК, у яких зайнято понад74 млн. осіб. Ядро всесвітньої господарської системи
складають500ТНК , які мають практично необмежену економічну владу. Провідну роль у
глобальних процесах відіграють ТНК США, Західної Європи і Японії. Сьогодні ТНК
котролюють понад50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, понад80% патентів та ліцензій на нові технології, майже90%
прямих закордонних інвестицій. Як правило, ТНК– це багатогалузеві компанії(наприклад, клжна із500 ТНК США має в середньому підрозділів в11
галузях).
Позитивні та негативні наслідки ролі ТНК( як вияву глобалізації:1) позитивні наслідки :ТНК- позитивний
процес, який прискорює соціально- економічний розвиток(поширення нових технологій, форм організації виробництва; ефективне використання
трудових та природних ресурсів; здійснення великих міжнародних проектів та ін.);
2) негативні наслідки стосовно держав, які їх приймають(придушення своєю силою
місцевих фірм;встановлення монопольних цін; приховання прибутків; хижацька експлуація природних та людських ресурсів; « викачування
інтелекту»; втручання в політ ичні та економічні процеси в країні тощо) .
7. Перспективи розвитку глобалізації:
А) збереження та посилення негативних тенденцій глобалізації(домінування позицій
розвинутих краї на чолі з США; нав»язування їхніх стандартів усьому світу; ігнорування інтересів слаборозвинутих країн; поглиблення прірви між
розвинутими та мало розвинутими кранами, загострення екологічної та демографічної кризи в світі тощо)н;
Б) надання глобалізації демократичного та регульованого характеру(врахування
інтересів як усього світового товариства, так і окремих країн і народів. Це виключає диктат сильних країн, обмеження дії стихійних ринкових сил,
об»єднання зусиль для подолання слабкого розвитку, бідності)
