Передумови:
У 1535 році був убитий хан Джан-Алі, ставленник Москви. Казанські мурзи запросили на престол кримського хана Сафа-Гірея. Звичайно, Москва залишилась незадоволена цими подіями і відправила армію проти нового уряду. Спалахнула московсько-казанська війна.
Хан Сафа-Гірей діяв на випередження і одразу відправився у похід на Нижній Новгород. Казанці в союзі з кримчаками і ногайцями здійснювали походи у 1536, 1537, 1538, 1540, 1541, 1542, взимку 1544-45 рр.
Незважаючи на успіхи, казанська знать була незадоволена тим, що Сафа-Гірей здійснює протекцію кримчаків.
1545 року Московія здійснила наступ на казанські позиції, що призвів до заколоту(у січні), вигнання Сафа-Гірея. Шахом(у червні 1546) став промосковський Шах-Алі. Але Сафа-Гірей за допомогою ногайців майже одразу повернув собі престол.
Перший Казанський похід(1547-48)
Очолив особисто Іван Грозний. 2 лютого армія вирушила вниз по Волзі. Внаслідок раннього потепління в річці були втрачені гармати і частина людей. Без артилерії здобути Казань було неможливо, тому Іван Грозний повернувся до Москви. Московські воєводи дійшли до Казані в битві на Арському полі передовий полк розбив військо Сафи Гірея. Московити пограбували околиці міста й через 7 днів відступили.
Другий Казанський похід (1549-50)
Наприкінці 1549 року раптово помер казанський хан Сафа Гірей. Його наступником став 2-річний син Утямиш. Регентшою і фактичним керівником ханства була його матір Сюмбіке. Іван Грозний відкинув прохання про мир.
Взимку 1549-50, цар організував другий великий похід на Казань. 12 лютого московське військо підійшло до Казані, але через несприятливі погодні умови(дощі, танення річок), недбалу організацію постачання повізії і спорядження через 11 днів військо відступило.
16 травня 1551 року П.Оболенський на 2 дні обложив місто. Відступивши, військо заклало фортецю у гирлі р.Свіяга, що мала служити базою для майбутнього наступу.
Засилля кримчан призвело до їх вигнання з Казані. Новий уряд почав переговори з Москвою і 11 квітня підписали договір на московських умовах, 16 серпня Шах-Алі знов став ханом. Але через конфлікти, сильну опозицію вже 9 березня 1552 року спалахнуло повстання. Повсталі запросили на престол астраханського хана Ядигар-Мухамеда.
Третій Казанський похід(червень-жовтень 1652 року)
16 червня 150-тисячне московське військо вийшло в похід. Під Тулою був розбитий кримський хан Девлет-Гірей. 3 липня до походу приєднався цар. До Казані військо дійшло 23 серпня. 4 вересня було перекрито водогін.
26 серпня відбувся перший штурм, внаслідок якого було захоплено Арську вежу. 2 жовтня відбувся другий генеральний штурм, в ході якого московити увірвалися у місто. Казань пала, а хан Ядигар-Муххамед потрапив у полон. Залогу міста винищили, а татар виселили за межі посаду, біля озера Кабан. На память про здобуття Казані московський цар наказав збудувати Собор Василія Блаженного в Москві.
Наслідки: Московія приєднала усе Середнє Поволжжя. Іван Грозний прийняв титул «царя казанського», став правителем чувашів, удмуртів, черемисів і башкирів. Казанська знать була прийнята на службу до московського двору і війська. Казанське ханство було перетворене на Казанське царство, що вступило в особисту унію з Московією. Донським казакам цар жалував ріку Дон з усіма притоками. Московити почали заселення земель ханства.
