пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

22. Утворення держави Тимура. Його завойовницькі походи. Розпад Золотої Орди.

‘Достовірні «Мемуари» Тимура свідчать про те, що він очолював кілька походів у період повстань, що спалахнули 1357 року після смерті еміра Казгана, правителя Межиріччя. Після вторгнення Тоглак-Тимура, хана Кашгара (1361) та призначення намісником Межиріччя його сина Ільяс-Ходжі Тимур став його помічником та правителем Кеша. Проте дуже скоро він втік та приєднався до еміра Балха та Самарканда Хусейна, онука Казгана, й одружився з його дочкою. В союзі з Хусейном Тимур розпочав тривалу боротьбу проти Ільяс-Ходжі та його батька

Перші десять років від здобуття влади Тимур присвятив боротьбі із ханами Дженту (нині Східний Туркестан) та Хорезму, 1380 року захопив Кашгар. Потім він втрутився у конфлікт між ханами Золотої Орди на Русі та допоміг Тохтамишу зайняти престол. Останній з допомогою Тимура розбив правлячого хана Мамая, зайняв його місце і, аби помститись московському князеві за поразку, яку той наніс Мамаю 1380 року, 1382 року захопив Москву. Проте, після отримання влади в Золотій Орді, хан Тохтамиш став проводити ворожу політику по відношенню до земель Мавераннахра. Тамерлан здійснив три походи проти хана Тохтамиша, остаточно розбивши його 28 лютого 1395 року.

Завоювання Тимуром Персії розпочалось 1381 року із захоплення Герату. Нестабільна політична та економічна ситуація, що склалась на той час у Персії, сприяла завойовнику. Відродження держави, що розпочалось у добу правління Ільханів, знову уповільнилось зі смертю останнього представника роду Абу Саїда (1335). За відсутності прямого спадкоємця трон по черзі займали різні династії, що ворогували між собою. Положення ускладнювало ще й зіткненням між династіями монгольських Джалаїрів, які правили у Багдаді та Тебризі; родом Музафаридів, що правили у Фарсі та Ісфахані; династією Харид-Куртів, які правили у Гераті; місцевих релігійних та племенних союзів, як наприклад, сербедари у Хорасані та афгани у Кермані, а також дрібних князів у прикордонних районах. Усі ці розрізнені князівства не могли спільно та ефективно протистояти навалі Тимура. Хорасан та вся Східна Персія впали під його натиском у 1382–1385 роках Фарс, Ірак, Азербайджан та Вірменія були завойовані Тимуром у період 1386–1387 та 1393–1394 років. Месопотамія та Грузія перейшли під його владу 1394 року.

В перервах між завоюваннями Тимур воював із Тохтамишем, який вже об'єднав Білу та Синю Орду, вже став ханом Золотої Орди, чиє військо вдерлося в Азербайджан 1385 року та Межиріччя 1388 року, розбивши армію Тимура. У 1391-му Тимур, переслідуючи Тохтамиша, дійшов до південних степів Нижнього Поволжжя, розбив ворога та скинув його з престолу. Проте 1395 року ординський хан знову пішов на Кавказ, але був остаточно розбитий на річці Кура. Крім цього Тимур спустошив міста Астрахань, Сарай-Бату, Азак (Азов), проте не дійшов до Москви. Повстання, що зненацька спалахнуло й охопило всю Персію під час цієї кампанії, вимагало його негайного повернення. Тимур придушив його з надзвичайною жорстокістю. Цілі міста були вщент зруйновано, мешканців безжально знищували, а їхні голови замуровували у стіни міських веж.

Під час цього походу військо Тимура двічі вторгалося на територію сучасної України: один раз, переслідуючи емірів Тохтамиша, дійшли до Дніпра, а звідти — до Дону, потім повернули на північ і спустошили Рязанську землю (здобули місто Єлець). Пізніше війська Тимура повернули на Кримський півострів, де спустошили міста Крим (очевидно, Солхат) та Кафу (Феодосію).

иділилося в кінці 15 століття Сибірське ханство, в кінці 14 — початку 15 століття — Ногайська орда, потім виникли Казанське ханство (1438), Кримське ханство (1449), в 1460-х роках — Казахське, Узбецьке, Астраханське ханство. 1502 року кримські татари руйнують столицю Сарай. Розпавшись у 2-й половині 15 — на початку 16 столітя на окремі самостійні ханства, Золота Орда припинила своє існування. з появою мусульманської держави Тамерлана, який багато зробив для розпаду Золотої Орди. На престолі почали часто змінюватись хани, які перетворилися на маріонеток в чужих руках, Золота Орда втратила свій вплив.

В шестидесятых годах XIII века произошли важные политические перемены в жизни бывшей империи Чингисхана, что не могло не отразиться на характере ордынско-русских отношений. Начался ускоренный распад империи. Правители Каракорума перебрались в Пекин, улусы империи приобрели фактическую самостоятельность, независимость от великих ханов, и сейчас же между ними усилилось соперничество, возникли острые территориальные споры, началась борьба за сферы влияния. В 60-е годы улус Джучи втянулся в затяжной конфликт с улусом Хулагу, владевшим территорией Ирана. Казалось бы, Золотая Орда достигла апогея своего могущества. Но тут и внутри неё начался неизбежный для раннего феодализма процесс распада. Началось в Орде «расщепление» государственной структуры, и сейчас же возник конфликт в составе правящей элиты.

В начале 1420-х годов образовалось Сибирское ханство, Узбекское ханство в 1428, в 1440-х — Ногайская Орда, затем возникли Казанское (1438), Крымское ханство (1441) и Казахское ханство в 1465 г.[31] После смерти хана Кичи-Мухаммеда Золотая Орда прекратила существовать как единое государство.


03.11.2014; 14:16
хиты: 252
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь