Лише через багато років фольклорна робота відновлюється. У 1950 році розпочинає діяльність Інститут українського фольклору АН УРСР (Тепер Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського). За редакцією М. Рильського і до сьогодні було видано понад 30 томів серії „Українська народна творчість", підручник з української народної поетичної творчості. Сьогодення внесло корективи в розвиток фольклористики. В 90-х роках відбулось перевидання „Історії української літератури" М.Грушевського, праць відомих фольклористів Г.Булашева, М.Костомарова, М.Драгоманова, В.Гнатюка, І.Нечуя-Левицького, О.Потебні, М.Сумцова та інших російських науковців. Видано перший посібник з українського музичного фольклору А.Іваницького . Започатковано основи національної музичної педагогіки, проведено перші всеукраїнські семінари. У 1996 році виходить наукове видання „Музичний фольклор Полісся в записах Ф. Колесси та М. Кошинського", побачили світ книги Г.Нудьги про українську пісню, Л.Дунаєвської про народну казку. Розширюється коло досліджень з лінгвофольклористики, етнолінгвістики, що досліджують взаємозв'*язок фактів української мови з фактами національної культури.
Заслуговують на увагу праці К. Матейко: "Народна кераміка Західних областей Української РСР" (1959) та "Український народний одяг" (1977); Ю. Гошка "Населення Українських Карпат XV—XVIII ст." (1976), "Звичаєве право населення українських Карпат та Прикарпаття XIV—XIX ст." (1999), Г. Стельмаха "Історичний розвиток сільських поселень на Україні" (1964); В. Горленка "Нариси з історії української етнографії" (1964) та "Становление украинской этнографии конца XVIII первой половины XIX ст." (1988), В. Наулка "Развитие межэтнических связей на Украине" (1975), З. Болтарович "Народна медицина українців" (1990), М. Тиводара "Традиційне скотарство Українських Карпат" (1994), С. Макарчука "Рабочая семья на Украинском Прикарпатье" (1968) та "Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма" (1983), С. Павлюка "Народна агротехніка українців Карпат другої половини XIX — початку XX ст." (1986), Р. Кирчіва "Етнографічне дослідження Бойківщини" (1978) та "Етнографічно-фольклористична діяльність "Руської трійці" (1990), С. Сегеди "Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект" (2001).
За останні десятиріччя вийшли в світ праці Ганни Скрипник "Етнографічні музеї України" (1989), Валентини Борисенко "Весільні обряди та звичаї на Україні" (1988), Тамари Косміної "Сільське житло Поділля. Кін. XIX—ХХ ст." (1980), Оксани Франко "Федір Вовк — вчений і громадський діяч" (2000), праці Мар'яна Мандибури, Таїсії Ґонтар, Євгенії Сявавко, Лідії Артюх, Михайла Глушка, Романа Сілецького, Олександра Пошивайла, Оксани Сапеляк, Архипа Данилюка та ін.
